Масштабування технології одержання n,n-дибензиламіду малонової кислоти – потенційного антиконвульсанта – у промислових умовах

Автор(и)

  • Василь Миколайович Кушнірук Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Інна В’ячеславівна Ковалевська Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Олена Анатоліївна Рубан Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-2456-8210
  • Наталія Василівна Гарна Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Вікторія Акопівна Георгіянц Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, https://orcid.org/0000-0001-8794-8010

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2016.87441

Ключові слова:

синтез, N, N-дибензиламід малонової кислоти, протисудомна активність, час реакції, співвідношення реагентів.

Анотація

У результаті цілеспрямованого синтезу знайдено перспективну субстанцію для створення лікарського засобу протисудомної дії – симетричний дибензиламід малонової кислоти.

Характерним для цієї субстанції є те, що ця речовина синтезується у одну стадію з високими виходами з доступних хімічних речовин, .в експериментах на тваринах проявляє протисудомну активність при низькій токсичності.

Метою нашої роботи було визначення оптимальних умов синтезу N,N-дибензиламіду малонової кислоти та масштабування методики у промисловому виробництві.

Методи дослідження. Отримали N,N-дибензиламіду малонової кислоти шляхом синтезу. Оцінку чистоти здійснювали хроматографічно. Проведено мікрокристалоскопічні дослідження фізико-хімічних властивостей синтезованого дибензиаміду малонової кислоти.

Результати дослідження. У результаті досліджень опрацьовано методику синтезу субстанції N,N-дибензиламіду малонової кислоти в умовах промислового підприємства, досліджено вплив часу реакції та співвідношення реагентів на вихід та чистоту цільового продукту.

Висновки. Опрацьовано методику синтезу субстанції N,N-дибензиламіду малонової кислоти в умовах промислового підприємства з урахуванням сучасних вимог до якості та безпеки активних фармацевтичних інгредієнтів. Обгрунтовано вибір вихідних речовин, розчинника, умов синтезу та очистки для забезпечення належної чистоти та високого виходу кінцевого продукту.

Одержані результати можуть бути використані для синтезу субстанції N,N-дибензиламіду малонової кислоти в умовах промислового підприємства.

Біографії авторів

Василь Миколайович Кушнірук, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра фармацевтичної хімії

Інна В’ячеславівна Ковалевська, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра заводської технології ліків

Олена Анатоліївна Рубан, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра заводської технології ліків

Наталія Василівна Гарна, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук, доцентКафедра фармацевтичної хімії

Вікторія Акопівна Георгіянц, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра фармацевтичної хімії

Посилання

  1. Georgiyants, V. A., Kushniruk, V. M., Bezugly, P. O. (2016). “Greening” of amizone synthesis when manufacturing. News of pharmacy, 1 (85), 50–53.
  2. Kourti, T. (2009). Quality by Design in the Pharmaceutical Industry: Process Modelling, Monitoring and Control using Latent Variable Methods. IFAC Proceedings Volumes, 42 (11), 36–41. doi: 10.3182/20090712-4-tr-2008.00007
  3. Pallagi, E., Ambrus, R., Szabo-Revesz, P., Csoka, I. (2015). Adaptation of the quality by design concept in early pharmaceutical development of an intranasal nanosized formulation. International Journal of Pharmaceutics, 491 (1-2), 384–392. doi: 10.1016/j.ijpharm.2015.06.018
  4. Tiwari, P., Chowdhury, S. R. (2014). Sustainable Production of Highly Active Pharmaceutical Ingredients (HAPIs). International Journal of Scientific and Research Publications, 4 (3), 1–5.
  5. Anastas, P. T., Warner, J. C. (1998). Green Chemistry: Theory and Practice. New York: Oxford University Press, 30.
  6. Dunn, P. J., Wells, A. S., Williams, M. T. (Eds.) (2010). Green chemistry in the pharmaceutical industry. Williams John Wiley & Sons, 368.
  7. Fengli, Yu., Yuliang, Z., Zilin, J. (2003). Progress on synthesis of ibuprofen with green methodology. Chinese Journal of Organic Chemistry, 23 (11), 1198–1204.
  8. Dale, D. J., Dunn, P. J., Golightly, C., Hughes, M. L., Levett, P. C., Pearce, A. K. et. al. (2000). The Chemical Development of the Commercial Route to Sildenafil: A Case History. Organic Process Research & Development, 4 (1), 17–22. doi: 10.1021/op9900683
  9. Dunn, P. J., Galvin, S., Hettenbach, K. (2004). The development of an environmentally benign synthesis of sildenafil citrate (Viagra™) and its assessment by Green Chemistry metrics. Green Chemistry, 6 (1), 43–48. doi: 10.1039/b312329d
  10. Savile, C. K., Janey, J. M., Mundorff, E. C., Moore, J. C., Tam, S., Jarvis, W. R. et. al. (2010). Biocatalytic Asymmetric Synthesis of Chiral Amines from Ketones Applied to Sitagliptin Manufacture. Science, 329 (5989), 305–309. doi: 10.1126/science.1188934
  11. Fortunak, J., Byrn, S., Dyson, B., Ekeocha, Z., Ellison, T., King, C. et. al. (2013). An Efficient, Green Chemical Synthesis of the Malaria Drug, Piperaquine. Tropical Journal of Pharmaceutical Research, 12 (5), 791–798. doi: 10.4314/tjpr.v12i5.20
  12. Nelson, W. M. (2003). Green solvents for chemistry. New York: Oxford University Press, 400.
  13. Chodankar, N. (2016). Use of Catalysis for API Manufacturing. Industrial Catalytic Processes for Fine and Specialty Chemicals, 509–595. doi: 10.1016/b978-0-12-801457-8.00012-4
  14. Georgіjanc, V. A., Maloshtan, L. M., Kostochka, V. O., Bezuglij, P. O., Ukrainec, І. V. (2004). Pat. # UA 706685A. Dibenzilamіd malonovoi kisloti, jakij projavljae protisudomnu aktivnіst. MPK A61K 31/165, A61K 31/19, A61P 25/08, C07C 55/08. # 20031212132; declareted: 23.12.2003; published 15.10.2004, Bul. # 10.
  15. Smit, A., Dilman, A. D. (2015). Osnovy sovremennogo organicheskogo sinteza. Moscow: BINOM. Laboratorija znanij, 750.
  16. Brown, W. H., Iverson, B. L., Anslyn, E., Foote, C. S. (2013). Organic Chemistry. Brooks Cole, 1312.
  17. Korolev, D. V., Suvorov, K. A. (2002). Opredelenie dispersnogo sostava poroshkov mikroskopicheskim metodom. Saint Petersburg: SPbGTI (TU), 24.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-28

Як цитувати

Кушнірук, В. М., Ковалевська, І. В., Рубан, О. А., Гарна, Н. В., & Георгіянц, В. А. (2016). Масштабування технології одержання n,n-дибензиламіду малонової кислоти – потенційного антиконвульсанта – у промислових умовах. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4 (4), 30–35. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2016.87441

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки