Технологічні дослідження з розробки основи корегованої лікарської форми

Автор(и)

  • Олександр Олександрович Шмалько Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Лілія Іванівна Вишневська Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Володимир Костянтинович Яковенко Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Юрій Георгійович Пісковацький НВФК «Ейм» вул. Харківських дивізій, 20, м. Харків, Україна, 61091, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2016.87540

Ключові слова:

комбінований сироп, основа, загусники, допоміжні речовини, фітокомпозиція, склад, технологія

Анотація

Мета: метою нашої роботи було обґрунтування та дослідження з вивчення допоміжних речовин, зокрема загусників, у розробці складу основи комбінованого сиропу на основі фітокомпозиції, призначеного для лікування захворювань гепатобіліарної системи та жовчного міхура.

Методи: застосовувалися аналітичний, ретроспективний, логічний метод – для проведення аналізу даних літератури, маркетинговий аналіз для дослідження сегменту фармацевтичного вітчизняного ринку з дослідження допоміжних речовин у сиропах, фізичні та органолептичний методи дослідження.

Результати: за результатами проведених досліджень визначено речовини, які застосовуються як допоміжні у виробництві сиропів і зареєстровані в Україні. Визначено, що як підсолоджувачі у сиропах найчастіше застосовуються сахароза (38 %), а також похідні вуглеводнів сорбітол і лактулоза (по 19 %), серед синтетичних сполук – натрію сахаринат (13 %). Причому, використання сахарози у складі сиропів вітчизняними виробниками значно перевищує її застосування іноземними (75 та 25 % відповідно). Найбільш поширеними загусниками є похідні целюлози (ГЕЦ та КМЦ − 60 та 34 % відповідно) та камеді (23 %). Лише 25 % вітчизняних виробників використовують загусники як допоміжні речовини.

За результатами досліджень, зразки №№ 3 та 4 з концентрацією ГЕЦ 0,3 та 0,4 % мали незадовільну консистенцію як для сиропу. Зразок сиропу під № 5 (з вмістом ГЕЦ 0,5±0,2 %) є в’язкою рідиною, яка легко дозується, при цьому відхилення в дозуванні за масою не перевищує ±3 %, що відповідає вимогам ДФУ. Отже, за показниками динамічної в’язкості та органолептичних властивостей визначено концентрацію гідроксіетилцеллюлози для розробленого сиропу – 0,5±0,1 %.

Висновки: теоретично обґрунтовано і експериментально доведено доцільність використання у розробці комбінованого сиропу загусника ‒ гідроксіетилцеллюлози у концентрації 0,5 %.

 

Біографії авторів

Олександр Олександрович Шмалько, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Здобувач

Кафедра аптечної технології ліків

Лілія Іванівна Вишневська, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра аптечної технології ліків

Володимир Костянтинович Яковенко, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, доцент

Кафедра промислової фармації і економіки

Юрій Георгійович Пісковацький, НВФК «Ейм» вул. Харківських дивізій, 20, м. Харків, Україна, 61091

Кандидат фармацевтичних наук

Директор

Посилання

  1. Derzhavna Farmakopeja Ukraini (2001). Derzhavne pidpriemstvo «Naukovo-ekspertnij farmakopejnij centr». Kharkiv: Rireg, 520.
  2. Sineva, T. D. (2008). Farmakologicheskie aspekty primenenija sorbita v kachestve vspomogatel'nogo veshhestva v lekarstvennyh preparatah dlja detej. Voprosy biologicheskoj, medicinskoj, i farmacevticheskoj himii, 2, 41–45.
  3. Nikolova, E. (2013). Cultivation of natural sweetener stevia (stevia rebaudiana b.) in central bulgaria – plovdiv region. New knowledge journal of science, 207–216.
  4. Shmal'ko, A. A., Vishnevskaja, L. I., Megalinskij, V. A. (2015). Issledovanija po vyboru nesaharnoj osnovy dlja rastitel'nogo siropa. Respublikanskij nauchnyj zhurnal «Vestnik», 4 (73), 116–119.
  5. Kuznecov, A. V., Kuznecov, A. A. (2011). Korrigenty vkusa v proizvodstve lekarstvennyh preparatov. Farmacija, 2, 53–57.
  6. Percev, І. M., Dmitrіevs'kij, D. І., Ribachuk, V. D. (2010). Dopomіzhnі rechovini v tehnologіi lіkіv: vpliv na tehnologіchnі, spozhivchі, ekonomіchnі harakteristiki і terapevtichnu efektivnіst. Kharkiv: Zolotі storіnki, 600.
  7. Zhoglo, F., Voznjak, V., Popovich, V., Bogdan, Ja. (1996). Dopomіzhnі rechovini ta ih zastosuvannja v tehnologіi lіkars'kih form. Lvіv, 95.
  8. Kamaeva, S. S., Merkureva, G. Ju., Stepanov, D. V. (2012). Razrabotka siropa ambroksola: vybor vspomogatel'nyh veshhestv. Zdorov'e – osnova chelovecheskogo potenciala. Problemy i puti ih reshenija, 7 (2), 846–848.
  9. Ahmed-Belkacem, A., Ahnou, N., Barbotte, L., Wychowski, C., Pallier, C., Brillet, R. et. al. (2010). Silibinin and Related Compounds Are Direct Inhibitors of Hepatitis C Virus RNA-Dependent RNA Polymerase. Gastroenterology, 138 (3), 1112–1122. doi: 10.1053/j.gastro.2009.11.053
  10. Coon, J. T., Ernst, E. (2004). Complementary and alternative therapies in the treatment of chronic hepatitis C: a systematic review. Journal of Hepatology, 40 (3), 491–500. doi: 10.1016/j.jhep.2003.11.014
  11. EASL Clinical Practice Guidelines: Management of cholestatic liver diseases (2009). Journal of Hepatology, 51 (2), 237–267. doi: 10.1016/j.jhep.2009.04.009
  12. Bray, G. A., Nielsen, S. J., Popkin, B. M. (2004). Consumption of high-fructose corn syrup in beverages may play a role in the epidemic of obesity. The American Journal of Clinical Nutrition, 79 (4), 537–543.
  13. European Pharmacopoeia (2004). Council of Europe. Strasbourg, 4800–4801.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-28

Як цитувати

Шмалько, О. О., Вишневська, Л. І., Яковенко, В. К., & Пісковацький, Ю. Г. (2016). Технологічні дослідження з розробки основи корегованої лікарської форми. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (4 (4), 4–8. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2016.87540

Номер

Розділ

Фармацевтичні науки