Вплив екстракту листя персика на стан метаболічних процесів та прооксидантно/антиоксидантний баланс щурів в умовах хронічного іммобілізаційного стресу

Автор(и)

  • Ganna Zaychenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-3506-4800
  • Chuгshed Sharifov Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-2343-4835
  • Oksana Mishchenko Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5862-4543
  • Elena Koshevaya Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-4815-8272

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4852.2017.92521

Ключові слова:

густий екстракт, персик звичайний (Persica vulgaris), іммобілізаційний стрес, метаболічні процеси, стреспротекторна дія

Анотація

Мета – дослідження стреспротекторної дії густого екстракту листя персика звичайного (Persica vulgaris) (ГЕЛП) за впливом на стан метаболічних процесів, антиоксидантної системи і перекисного окиснення ліпідів в умовах хронічного стресу.

Матеріали та методи. Хронічний стрес викликали щоденною чотирьохгодинною іммобілізацією щурів у тісних пеналах протягом 18 діб. Досліджуваний засіб ГЕЛП у дозі 100 мг/кг та препарат порівняння сироп «Імунотон» у дозі 15 мл/кг вводили профілактично за 5 діб до початку досліду та кожного дня за 40 хвилин до експозиції стресу.

На 18 добу були визначені показники ліпідного обміну: вміст тригліцеридів (ТГ) і загального холестерину у сироватці крові, вуглеводного обміну: глюкози у сироватці крові та глікогену у печінці. Стан системи перекисне окислення ліпідів/антиоксидантний захист (ПОЛ/АОЗ) оцінювали за вмістом ТБК-реактантів (ТБК-Р) і відновленого глютатіону (ВГ) та активністю каталази, цитолітичних процесів – за рівнем АлАТ у сироватці крові.

Результати: ГЕЛП та препарат порівняння «Імунотон» знижували порівняно з групою нелікованих тварин рівні тригліцеридів відповідно в 1,7 та 2,1 разу (р<0,05) і холестерину відповідно в 1,5 (р<0,05) та 1,2 разу (р>0,05) та рівні глюкози в сироватці крові відповідно в 1,5 та 1,4 разу (р<0,05) і глікогену в печінці відповідно в 3,2 та 2,6 разу (р<0,05), маркера цитолізу АлАТ відповідно в 1,2 разу (р<0,05) та підвищували рівень антиоксидантного фермента каталази відповідно в 2,3 та 1,6 разу (р<0,05).

Висновки: Стреспротекторний вплив ГЕЛП виявився у нормалізації гіперліпідемії, збереженості сталості вуглеводного обміну, гальмуванні цитолітичних процесів, посиленні антиоксидантного захисту. На відміну від ГЕЛП препарат порівняння «Імунотон», що містить екстракти елеутерококу, звіробою, ехінацеї і має адаптогенну та імуностимулювальну дію, не виявляв вірогідного впливу на підвищений рівень холестерину. За вираженістю антиоксидантної дії ГЕЛП перевершував препарат «Імунотон».

Біографії авторів

Ganna Zaychenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра фармакології

Chuгshed Sharifov, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кафедра клінічної фармакології

Oksana Mishchenko, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра клінічної фармакології 

Elena Koshevaya, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат фармацевтичних наук, страший науковий співробітник, завідувач лабораторією

Центральна науково-дослідна лабораторія

Посилання

  1. Kirichek, L. T., Perepelica, A. V., Kal'chuk, R. O. (2015). Lekarstvennyj antistress v jeksperimente [Drug-stressing in the experiment]. Kharkiv: IPP «Kontrast», 104.
  2. Lambert, G. (2007). Stress and the heart: the physiological basis for the development of cardiac risk in depression and anxiety disorders. Budapest, 410.
  3. Goldstein, D. S., Kopin, I. J. (2007). Evolution of concepts of stress. Stress, 10 (2), 109–120. doi: 10.1080/10253890701288935
  4. Holger, U. (2007). Stress and common health complaints. Budapest, 409.
  5. Teixeira, S., Siquet, C., Alves, C., Boal, I., Marques, M. P., Borges, F. et. al. (2005). Structure-property studies on the antioxidant activity of flavonoids present in diet. Free Radical Biology and Medicine, 39 (8), 1099–1108. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2005.05.028
  6. Esch, T., Stefano, G. B., Fricchione, G. L., Benson, H. (2002). The role of stress in neurodegenerative diseases and mental disorders. Neuro Endocrinology Letters, 23 (3), 199–208.
  7. Kurkin, V. A., Zapesochnaja, G. G., Avdeeva, E. V., Ezhkov, V. N. (2005). Fenilpropanoidy lekarstvennyh rastenij [Phenylpropanoids medicinal plants]. Samara: Ofort, 120.
  8. Meshhaninov, V. L., Shherbakov, D. N. (2015). Vlijanie nejromediatorov na perekisnoe okislenie lipidov pri immobilizacionnom stress-vozdejstvii u krys raznogo vozrasta [Effect of neurotransmitters on lipid peroxidation during immobilization stress exposure in rats of different age]. Kazanskij medicinskij zhurnal, 96 (5), 843–849.
  9. Upyr, L. V. (2010). Persyk zvychajnyj [Peach simple]. Farmatsevtychna entsyklopediia [Pharmaceutical encyclopedia]. Kyiv: Morion, 1079.
  10. Lenchik, L. V., Navruzova, G. F., Kislichenko, V. S., Sharifov, H. Sh., Zajchenko, A. V. (2014). Fitohimicheskoe i farmakologicheskoe izuchenie list'ev Persica vulgaris, zagotovlennyh v Tadzhikistane [Phytochemical and pharmacological study leaves Persica vulgaris, harvested in Tajikistan]. Vestnik of the South-Kazakhstan state pharmaceutical academy, 4 (3 (68)), 126–132.
  11. Ulanova, I. P., Sidorov, K. K., Halepo, A. I. (1968). K voprosu ob uchete poverhnosti tela jeksperimental'nyh zhivotnyh pri toksikologicheskom issledovanii [On the question of taking into account the surface of experimental animalses body at toxicological studies]. Medicina, 10, 18–25.
  12. Yakovlieva, L. V., Mіshhenko, O. Ja., Lar’janovs'ka, Ju. B., Koshova, O. Ju., Grashhenkova, S. A. (2009). Eksperymental'ne vyvchennia novykh adaptohennykh zasobiv [Experimental study of new adaptogenic agents]. Kyiv, 37.
  13. Mamontova, E. V., Teplyj, D. L. (2006). Vlijanie immobilizacionnogo stressa i α-tokoferola na process perekisnogo okislenija lipidov u molodyh samcov belyh myshej [Effect of immobilization stress and α-tocopherol on lipid peroxidation in young male white mice]. Sovremennye naukoemkie tehnologii, 2, 38–39.
  14. Koroljuk, M. A., Ivanova, L. I., Majorova, I. G., Tokarev, V. E. (1988). Metod opredelenija aktivnosti katalazy [The method for determining activity of catalase]. Laboratornoe delo, 1, 16–19.
  15. Dev’jatkіna, T. O., Vazhnicha, O. M., Lucenko, R. V. (2001). Doklinichne doslidzhennia stresprotektyvnoi dii farmakolohichnykh zasobiv [Pre-clinical studies of pharmacological agents with stress-protective action]. Doklinichni doslidzhennia likars'kykh zasobiv [Preclinical studies of drugs]. Kyiv: Avitsena, 457–470.
  16. Lapach, S. N., Chubenko, A. V., Babich, P. N. (2000). Statisticheskie metody v mediko-biologicheskih issledovanijah s ispol'zovaniem Excel [Statistical methods in biomedical research using Excel]. Moscow: Morion, 320.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-02-28

Як цитувати

Zaychenko, G., Sharifov, C., Mishchenko, O., & Koshevaya, E. (2017). Вплив екстракту листя персика на стан метаболічних процесів та прооксидантно/антиоксидантний баланс щурів в умовах хронічного іммобілізаційного стресу. ScienceRise: Pharmaceutical Science, (1 (5), 13–16. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2017.92521

Номер

№ 1 (5) (2017)

Розділ

Фармацевтичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Ганна Володимирівна Зайченко, Хуршед Шералієвич Шаріфов, Оксана Яківна Міщенко, Олена Юріївна Кошева

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.