СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА
Ключові слова:
соціальний працівник, професійна компетентність, соціокультурна компетентність соціального працівника, структура соціокультурної компетентності, компоненти соціокультурної компетентності.Анотація
У статті проаналізовано соціокультурну компетентність соціального працівника як компоненту професійної компетентності. Зазначено, що у науково-педагогічній літературі відсутній єдиний підхід до визначення поняття «соціокультурна компетентність». Дано узагальнене визначення соціокультурної компетентності соціального працівника: це особистісна характеристика фахівця в галузі соціальної роботи, що полягає в наявності об'єктивних уявлень і знань про різні культури, і реалізується через практичні вміння та навички, які дозволяють успішно виконувати професійні завдання. Обґрунтовано значення соціокультурної компетентності як необхідної передумови готовності фахівця із соціальної роботи до професійної діяльності. Виокремлено два аспекти соціокультурної компетентності соціального працівника: індивідуальний та інституційний. Окреслено основні труднощі формування соціокультурної компетентності фахівця: нерозуміння сутності компетентнісного підходу в процесі професійної підготовки, структури і змісту соціокультурної компетентності; відсутність досвіду використання конкретних соціальних/соціально-педагогічних технологій для цілеспрямованої роботи з формування соціокультурної компетентності майбутніх соціальних працівників; відсутність контрольно-діагностичного інструментарію та критеріїв для оцінювання рівня розвитку як загальних, так і соціокультурних компетенцій фахівця.Посилання
Гацуцын В.В. Развитие социокультурной компетентности будущих социальных работников в условиях образовательного учреждения посредством использования организационно-методической модели / В.В. Гацуцын. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://beliro.ru/wp-content/uploads/2015/11/opyt-gacucyn-19.01.2016.docx. – Загол. з екрану. – Мова рос.
Доэл М., Шадлоу С. Практика социальной работы. Пер. с англ. под ред. Б.Ю.Шапиро / Доэл М., Шадлоу С. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 236 с.
Мишанина Ж.Ю. Формирование социокультурной компетентности будущих специалистов по социальной работе с семьей. Дис. канд. пед.наук: 13. 00.08. – Калининград, 2010. – 259 с.
Пантюк И.В. Профессиональные компетенции специалиста по социальной работе:Учебное пособие/ И.В. Пантюк. – Мн., 2011. – 304 с.
Флиер А.Я. Культурная компетентность личности: между проблемами образования и национальной политикой / А.Я.Флиер // Общественные науки и современность. – 2000. –№ 2. – С. 151-165.
Чумак Л.В. Социокультурная компетентность личности: научная интерпретация / Л.В. Чумак // Социальная работа в России: тенденции и перспективы. Сборник материалов II Международной научно-практической конференции. Часть 1. – Таганрог: Изд-ль А.Н. Ступин, 2013. – С. 62-66.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Lyudmila Romanovska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).