СУЧАСНА УКРАЇНА: ЦИВІЛІЗАЦІЙНЕ РОЗДОРІЖЖЯ
Ключові слова:
цивілізація, цивілізаційне роздоріжжя, Україна.Анотація
Цивілізаційне роздоріжжя, яке виникло за останніх подій в Україні, не може залишити байдужими не лише вітчизняних політологів, соціологів, а й соціальних працівників, адже поглибилася соціальна криза, та й територія держави помережана реабілітаційними центрами для учасників АТО чи сімей-біженців. Сьогодні громадяни України, як ніколи раніше, відчувають себе соціально незахищеними попри всю діяльність системи закладів соціального захисту населення. За А. Тойнбі, автором теорії цивілізацій, західноєвропейська цивілізація виявилася найбільш комфортною для життя людини та її сусідів, оскільки динамічна ринкова економіка заважає концентрації влади й гуманізує суспільство, надаючи людині політичної і духовної свободи вибору. Тобто цивілізаційним роздоріжжям називають вибір напряму розвитку за типом певної цивілізації. Зрозуміло, що у світлі останніх подій молодь обрала західноєвропейський шлях розвитку. Виникає цивілізаційна дилема: якщо напрям розвитку обрано, чому суспільство, держава в цілому ще знаходяться на роздоріжжі? Експерти пропонують декілька варіантів вирішення цих проблем. По-перше, потрібно прийняти як беззаперечну думку, що покращення суспільного життя – це питання часу, упродовж якого потрібно будувати нові завдання та намагатися виконувати їх для найшвидшого піднесення країни в економічному, політичному та соціальних планах. По-друге, слід докласти зусиль, щоб зробити життя людей комфортним хоча би в елементарних потребах. По-третє, розпочати зміни не з уряду, а із себе. Якщо кожен буде відповідально виконувати професійні обов’язки, самореалізовуватися як особистість й індивідуальність, внутрішня соціальна стабільність нашій державі гарантована. Сучасна Україна – це країна з великими можливостями і людським потенціалом. З однієї сторони, важко жити у країні, яка перебуває у стані постійного становлення, адже не впевнений у її майбутньому. З іншої, – це реальна можливість створити державу такою, у якій хоче жити більшість. Тому зусилля соціальних працівників мають бути скерованими на стабілізацію сучасного соціального стану в державі через пошук і реалізацію незначних, але позитивних змін за умов, що склалися. Тоді питання цивілізаційного роздоріжжя перестане бути актуальним для України.Посилання
Бабкіна О., Горбатенко В. Політологія. Навчальний посібник / О. Бабкіна, В. Горбатенко. – К., 2006. – С. 6-41.
Залізняк Л. Україна на цивілізаційному роздоріжжі /Л. Залізняк // Наукові записки НаУКМА. – Т. 13. Теорія та історія культури. – 1999. – С. 7-16.
Зовнішня політика України (від давніх часів до наших днів): підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За заг. ред. Л. Чекаленко. – К., 2010. – С. 162-163.
Калінеску Т. Соціальна відповідальність : підручник / Т. Калінеску, Г. Ліхоносова, В. Альошкін. – Сєвєродонецьк, 2015. – С. 15-20.
Круглий стіл “Сучасна ситуація в Україні очима етнолога” //Народна творчість та етнологія. – 2014. – №2. – С. 100-149. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NTE_2014_2_16
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Oksana Oksenyuk A.Naduyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).