ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Ключові слова:
професійне вигорання, соціальний працівник, емоційне виснаження, адаптаційний потенціал, професійний стрес.Анотація
У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до трактування сутності поняття «професійне вигорання»; висвітлено його симптоми; охарактеризовано основні причини, наслідки й особливості професійного вигорання соціальних працівників; виділено основні групи факторів, що сприяють формуванню синдрому професійного вигорання. Виявлено, що виникнення та розвиток синдрому залежить від віку, стажу роботи і статі працівника. Визначено, що професійне вигорання найбільш характерне для молодих недосвідчених соціальних працівників через завищені очікування щодо професії; щодо статі, то жінки більше схильні до появи й розвитку синдрому через велику кількість соціальних ролей та обов’язків. У чоловіків професійне вигорання тісно взаємопов’язане із переживанням міжособистісної самотності, низькою пізнавальною активністю і самоприйняттям. Дослідженням визначено, що соціальні працівники з високим ступенем професійного вигорання частіше використовують обережні стратегії поведінки, уникають проблемних ситуацій, імпульсивних дій, мають найнижчі показники особистісного адаптаційного потенціалу, поведінкової регуляції і нервово-психічної стійкості в порівнянні зі своїми колегами, що володіють низьким ступенем професійного вигорання. Зроблено висновки про те, що попередженню синдрому професійного вигорання соціальних працівників сприяє організація робочих пауз для емоційного розвантаження, оптимізація режиму роботи і відпочинку, навчання прийомам релаксації та саморегуляції психічних станів і конструктивних моделей доцільної поведінки.Посилання
Бернацька, О. (2010). Професійне вигорання психологів. Психолог. Шкільний світ. (38), 22–25.
Бойко, В. В. (1999) Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. Санкт-Питербург: Питер.
Водопьянова, Н. Е., Старченкова, Е. С. (2017) Синдром выгорания. Диагностика и профилактика : практ. пособие. Москва: Издательство Юрайт.
Ільєнко, М. М., Пузіков, Д. О. (2008). Професійне «вигорання» фахівців соціальної роботи : фактори, зміст, шляхи запобігання та подолання. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: тези доповідей. Київ: Університет «Україна», 306–309.
Карамушка, Л. М., Зайчикова, Т. В. (2006). Проблема синдрому «професійного вигорання» в педагогічній діяльності в зарубіжній та вітчизняній психології. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Т. 1., 210–217.
Романовська, О. В., Набільська, Є. М. (2011). Причини та особливості прояву синдрому «професійного вигорання» в соціальних працівників. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Вип. 3(11), 103–107.
Ронгинская, Т. И. (2002). Синдром «выгорания» в социальных профессиях. Психологический журнал. Т. 23. (3), 85–95.
Авраменко, М. Л. (Ред.). (2008). Профілактика професійного вигорання працівників соціальної сфери : методичні рекомендації. Лютіж: Всеукр. Центр профес. реабілітації інвалідів.
Скорик, Т. В. (2011). Профілактика синдрому «професійного вигорання» соціальних працівників як необхідна умова професійної готовності. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. (3), 98–100.
Юрків, Я. І. (2010). Синдром «професійного вигорання» соціальних педагогів при роботі з сім’ями розумово відсталих дітей. Соціальна педагогіка : теорія та практика. (2), 76–82.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Olga Hlavatska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0