PATRIOTISM AS THE SOCIAL VALUE OF THE INDIVIDUAL
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.18.3.6Ключові слова:
патріотизм, патріотичне виховання, соціальна цінність, особистість, молодь, Батьківщина.Анотація
У статті розглянуто патріотизм як соціальну цінність особистості. Охарактеризовано патріотизм у соціально-історичному, а також у психолого-педагогічному контексті, що дозволило дати цілісну характеристику даного явища. Розглянуто соціально-педагогічні основи розвитку патріотичного виховання молоді України. Зосереджено увагу на патріотизмі як складному і багатогранному соціальному явищі. Досліджено, що рівень патріотизму молодої людини тісно пов’язаний із її соціальною активністю, тому для становлення молодого громадянина-патріота необхідне включення особистості в процес прийняття суспільно значущих рішень, складання у неї соціального контакту з країною, який закріпить обов’язки вирішувати проблеми своєї держави та її населення. Проаналізовано значення патріотичного виховання у становленні духовних та моральних норм і принципів молоді. Здійснено аналіз патріотичного виховання як соціально і педагогічно організованого процесу формування особистості. Акцентується увага на тому, що патріотизм, особливо якщо виходити з причини його походження, виникає і розвивається як відчуття, що оформлюється за допомогою механізмів соціалізації і духовно-етичним чином збагачується. Важливим є також й те, що розуміння розвитку відчуття патріотизму нерозривно пов’язане з його дієвістю, що в конкретнішому плані виявляється в активній соціальній діяльності, діях і вчинках. Зроблено висновки про те, що патріотизм – один з найважливіших компонентів індивідуального та суспільного способу життя. Саме тому, почуття патріотизму молодої людини розвивається у тісному зв’язку з її пізнавальною діяльністю, з оволодінням необхідними уявленнями і знаннями, що формуються і розвиваються в нерозривній єдності. Відтак, патріотичне виховання молоді можна розглядати як процес відносно соціально контролюючої соціалізації, який здійснюється у спеціально створених виховних організаціях, які допомагають розвинути можливості молодої людини, включаючи її здібності, знання, зразки поведінки, цінності, відносини, позитивно цінні для суспільства, в якому вона живе.Посилання
Агеев, А. (1991). Размышления патріота. Знамя, (8), 24-32 (Ageev, A. (1991). Reflections of patriot. Banner, (8), 24-32. [In Russian]).
Ануфриев, Е. А. (1984). Социальный статус и активность личности. (Личность как объект и субъект общественных отношений). М., Изд-во МУ, 288 (Anufriev, E. A. (1984). Social status and personality activity.(Personality as an object and subject of public relations). M., Edition MU, 288 pp. [In Russian]).
Гонський, В. (2001). Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави: студії виховання. Рідна школа, (2), 9-14 (Gonsky, V. (2001). Patriotism as the basis of modern education and state ideology: studios of upbringing. Native school, (2), 9-14. [In Ukrainian]).
Івченко, Ю. В. (2016). Соціально-філософський зміст патріотизму. Філософські та методологічні проблеми права. (11), 154-163 (Ivchenko, Yu. V. (2016). Socio-philosophical content of patriotism.Philosophical and methodological problems of law. (11), 154-163. [In Ukrainian]).
Каралаш, Н. (2012). Соціально-психологічний аспект адаптації в суспільстві перехідного типу. Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. (621-622), 90-95 (Karalash, N. (2012). Socio-psychological aspect of adaptation in a transitional type society.Scientific herald of Chernivtsi University.Philosophy. (621-622), 90-95. [In Ukrainian]).
Кисельова, Н. (2001). Виховувати патріотів. Дошкільне виховання. (3), 27-28 (Kiseleva, N. (2001). Educate patriots. Preschool education. (3), 27-28. [In Ukrainian]).
Колодій, О. С. (2010). Понятійна структура категорії «патріотизм». Вісник Житомирського державного університету імені І. Франка. (49), 71-75 (Kolodiy, O. S. (2010). Conceptual structure of the category "patriotism".Bulletin of Zhytomyr State University named after I. Franko. (49), 71-75. [In Ukrainian]).
Кошіль, М. (2000). Народне мистецтво – джерело національного виховання. Рідна школа, (6), 52-54 (Koschil, M. (2000). Folk art is the source of national education. Native school, (6), 52-54. [In Ukrainian]).
Криворотов, Д. А., Ибрагимова Л. А. (2009). Социально-педагогические аспекты патриотического воспитания и реализация его функций (на примере образовательных учреждений Ханты-Мансийского автономного округа – Югры): монография. Нижневартовс, Изд-во НГУ, 270 (Krivorotov, D. A., Ibragimova LA (2009). Socio-pedagogical aspects of patriotic education and the realization of its functions (on the example of educational institutions of the Khanty-Mansiysk Autonomous Okrug - Ugra): monograph. Nizhnevartovsk, Publishing house of the NMU, 270. [In Russian]).
Круглов, Ю. Г. (2001). Патріотизм в педагогіці. Педагогіка,(6), 3-8 (Kruglov, Yu. G. (2001). Patriotism in pedagogy. Pedagogy, (6), 3-8. [In Ukrainian]).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Vitaliy Kulchytskyi, Mukhailo Sopiha
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0