СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РЕІНТЕГРАЦІЇ ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Анотація

Дослідження присвячено безпрецедентному явищу, яке відбулося в Україні – збройна інтервенція. Вона має соціальні наслідки, які призвели до великої кількості внутрішньо перемішених осіб та порушень прав людини. Таких громадян України зараз називають вимушеними переселенцями, що підкреслює мотиви їх переміщення – вони вимушені залишати свої домівки, щоб зберегти власне життя та життя близьких, щоб уникнути насилля та політично мотивованого переслідування за свої переконання». Вимушеними переселенцями визнаються недобровільні, безповоротні, або поворотні мігранти, у тому числі отримують нове громадянство. Однак у сучасній практиці демографічної статистики біженці та вимушені переселенці найчастіше розглядаються як однозначні поняття. Це пояснюється труднощами визначення мотивацій і юридичного оформлення недобровільних міграцій населення. В статті розглядається вимушена міграція як явище скоріше соціального та економічного порядку, ніж правового, хоча взагалі під вимушеною міграцією мається на увазі територіальне переміщення людей через переслідування, погрози втрати життя і втрати соціальної ідентифікації особистості, а також через відсутність будь-якої можливості повноцінної участі людини в різних сферах життєдіяльності, і неможливості реалізації своїх здібностей і умінь, в умовах, коли відсутній політичний, економічний чи інший вибір. На основі дослідження були виявлено основні напрямки соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами: 1) визначення соціально-побутових проблем сім’ї, що звернулася за допомогою, з метою подальшої соціалізації. Це можуть бути питання подальшого працевлаштування в місцях тимчасового перебування або виплати допомоги на дитину. Але головним завданням на даному етапі – визначення тієї категорії переселенців, які потребують термінової соціальної допомоги; 2) надання соціальної підтримки та проведення превентивних заходів задля уникнення делінквентних проявів у місцях масового розміщення переселенців. Основне завдання – задовольнити базисні психологічні потреби в безпеці, захищеності, прийнятті та соціальному схваленні (помістити потерпілого в безпечну обстановку і адаптувати до середовища, налагодивши успішне функціонування в суспільстві); 3) одним із напрямів соціальної роботи є активна співпраця з засобами масової інформації.