ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ
Ключові слова:
соціальний педагог, психологічна культура, заклад освіти.Анотація
У статті розглянуто поняття психологічної культури, її місце в психічному та професійному житті людини, вивчено основні її компоненти та особливості формування і становлення в підготовці майбутніх соціальних педагогів. Зазначено, що психологічна культура виступає складовою загальної культури людини і сприяє її самореалізації, успішної соціальної адаптації та задоволеності життям. Встановлено, що немає єдиного підходу в розумінні шляхів, способів і засобів її формування у студентів у закладах освіти, а в подальшому і в майбутніх соціальних педагогів. З’ясовано, що це поняття утворилося внаслідок перетину різних наукових сфер: філософії, культурології, соціології, етики і психології; перші психологічні дослідження означеного феномена виникли на початку ХХ століття в межах психоаналітичної теорії особистості; є багатомірним та системним психічним явищем, яке має ієрархічну багаторівневу будову і багатокомпонентний склад. Визначено, що психологічна культура соціального педагога охоплює професійне соціальне спілкування, взаємодію, високий рівень професійної і етичної мотивації, що формується у процесі фахової підготовки у закладі освіти та охоплює: самоосвіту та самовиховання, формування психологічної грамотності та її постійне вдосконалення, розвиток навичок саморегуляції та рефлексії; організацію психологічних тренінгів, упровадження форм індивідуального та групового консультування, психокорекцію негативних психічних якостей і властивостей.Посилання
Іванова Т. В. Культурологічний підхід до формування педагогічної майстерності / Педагогічна майстерність у закладах професійної освіти: монографія. – К.: 2003. – С. 83-95.
Козырская, И. Н. Компоненты и функции психологической культуры / И. Н. Козырская, М. Б. Оспанова // Научный потенциал – 2013. – №2(11) . – С. 64-67.
Нечипоренко В. В. Формування життєвих компетенцій в учнів з обмеженими можливостями здоров’я в умовах системного розвитку навчально-реабілітаційного центру // Педагогічна наука та освіта: Збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. − Вип. І. – Запоріжжя, ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2007. – 252 с.
Колмогорова Л. С. Возрастные возможности и особенности становления психологической культуры учащихся: дис. д-ра псих. наук. 19.00.07 / Колмогорова Л. С. – М., 2001. – 385 с.
Кот Г. М. Формування психологічної культури керівників загальноосвітніх шкіл у системі післядипломної освіти: дис. кадн. псих. наук: 19.00.07 / Кот Г. М. – Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. К., 2004. – 250 с
Мотков О. И. Психологическая культура в мозаике личности / Мотков О. И. // Сборник тезисов XII Международных чтений памяти Л. С Выготского. «Знак как психологическое средство: субъективная реальность культуры» – 2011. – С. 246– 252.
Психологічна підготовка керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін: посібник; за наук. ред. Бондарчук О. І. – К.:Ун–т менеджменту освіти НАПН України, 2014. – 194с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Моренко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0