ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕРВЕНЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.19.4.4Ключові слова:
соціальна робота, моделі, втручання, діалог, заступництво.Анотація
Мета дослідження полягала у створенні таксономії моделей втручання у соціальній роботі. Проведено документальне ретроспективне пошукове дослідження, основним джерелом інформації для якого виступити публікації, що індексуються у провідних репозитаріях Латинської Америки: DIALNET, LATINDEX та REDALYC. Для аналізу було відібрано найновіші і специфічні моделі соціальної роботи. Інформація була опрацьована у матриці гносеологічно-таксономічного аналізу, а отримані результати порівняно з даними досліджень щодо найбільш репрезентативних моделей, представленими у науковій літературі. На основі гносеологічного критерію класифікації соціальної роботи було виокремлено три типи моделей: позитивістсько-системні, діалектично-критичні та комплексно-інтерпретаційні. Позитивістсько-системні моделі зосереджують увагу на розробці, реалізації та оцінці соціальної політики щодо вразливих, маргіналізованих чи виключених секторів місцевого розвитку, підтримують програми та стратегії місцевих органів влади, орієнтовані на сфери охорони здоров'я, сталого розвитку та досягнення миру. Діалектично-критичні моделі відображають позицію про обмеженість можливостей держави та її інституцій у системному вирішенні соціальних проблем та необхідність перегляду цілей соціальної політики та соціальних змін. На відміну від двох попередніх, комплексно-інтерпретаційні моделі формують пропозиції щодо співпраці між економічними, політичними та соціальними суб'єктами на основі детального і всебічного вивчення місцевих традицій, політичних сил та інституційних структур. Результати проведеного аналізу засвідчили домінування у соціальній роботі зазначених трьох парадигм, а також розповсюдження гібридних моделей. Зважаючи на отримані результати, рекомендовано проводити дослідження комплексних моделей, які відображають підходи комплесно-інтерпретаційної традиції і можуть бути віднесені до позитивістсько-системних та діалектично-критичних моделей.Посилання
Cheeran, M. and Renjith, G. (2015). Scope of social work profession in i n dustrial establishment. International Journal of Advances Research in Management and Social Sciences, 4 (8), 315-326.
Despard, M. and Chowa, G. (2010). Social workers 'interest in building individuals' financial capabilities. Journal Financial Therapy, 1 (1), 23-41 DOI: 10.4148 / jft.v 1i1.257.
Dominelli, L. (2012). Antidepresive social work theory and practice. Social Work, 14, 2013-215.
Duke, A. (2013). Social intervention methodologies. Palipsestos of the models in Social Work. Bogotá: Epilogues.
Farinde, A. and Gable, K. (2014). Interprofessional practice approach between social work and pharmacy. International Journal Social Work, 1 (1), 70-77 DOI: 10.5296 / ijsw.v 1i1.5777.
Fisher, E. (2009). Motivation and leaderships in social work management: a review of theories and related studies. Administration in Social Work, 33 (4), 347-367 DOI: 10.1080 / 03643100902769160.
Raudava, C. (2013). The impacts for developing the profession of social work in the post- communist context. European Scientific Journal, 9 (20), 12-30.
Reid, P. (2006). The purpose of a school of social work. An American perspective. Social Work Education, 25 (5), 461-484 DOI: 10.1080 / 02615470600738817.
Walker, S. (2015). The pendulum swings back: relation based social work in England then and now. Journal of International Scientific Publications, 13, 49-56
Way, M. (2013). Feminist theory, lesbian parents and social work. Synchrony , 17 (63), 1-20.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Cruz García Lirios
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).