ПРАКТИКА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ПІДТРИМКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ: ПОБУДОВА СТІЙКОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ БАТЬКІВ ПРАЦЮЮЧИХ ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.1.4.Ключові слова:
дитяча праця, розвиток економічної спроможності домогосподарств, бідність, соціально-економічний розвиток, соціальна робота, стабільна життєдіяльність.Анотація
Потреба у вивченні впливу наснаження батьків на посилення ресурсів сім’ї підтверджується багатьма дослідженнями. Мета даного дослідження полягала у визначенні ідеї, реалізація який може забезпечити стабільні доходи для сімей, неповнолітні у яких були залучені до дитячої праці, з врахуванням їх впливу на освіту дітей, їхні взаємовідносини з іншими людьми, соціальний та особистісний розвиток. До участі у фокус-груповому обговоренні було залучено шість соціальних працівників з м. Бенін, Нігерія з досвідом діяльності не менше шести років у сфері вирішення проблем, пов’язаних з дитячою працею. Питання, які задавалися соціальним працівникам стосувалися досвіду їхньої роботи та рівня досвідченості щодо питання дитячої праці; заходів соціальної роботи, що давали можливість здійснювати цілісне розширення можливостей для домашніх дітей, які працюють. Проведене якісне дослідження дало можливість визначити соціальні інтервенції, спрямовані на підвищення економічної спроможності домогосподарств з метою подолання проблеми дитячої праці. Використовуючи тематичний аналіз даних, було визначено складові цілісної стратегії покращення економічного становища батьків або опікунів, а також способи реабілітації дітей, залучених до дитячої праці, які включали: сприяння підвищенню доходів, надання шкільних матеріалів та мікро-кредитів, впровадження механізмів переказу готівки, програм розвитку навичок для батьків і дітей. Сформульовані рекомендації щодо розвитку та зміцнення економічної стабільності домогосподарств та визначена роль соціальних працівників у системі їх підтримки.Посилання
Abebe, T. & Bessel, S. (2011). Dominant discourses, debates and silences on child labour in Africa and Asia. Third World Quarterly, 32(4), 765-786.
Betcherman, G., Fares, J., Luinstra, A. & Prouty, R. (2004). Child labour, education, and children’s rights. Washington DC: The World Bank. (Social protection discussion paper series (No. 0412).
Braun, V. & Clarke, V. (2006).Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77-101.
Covarrubias, K., Davis, B. & Winters, P. (2012). From protection to production: Productive impacts of the Malawi social cash transfer scheme. Journal of Development Effectiveness, 4(1), 50-77.
De Hoop, J. & Rosati, F. C. (2014). Cash transfer, child labour. The World Bank Research Observer, 29(2),202-234.
Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO) (2010). Child labour prevention in agriculture junior farmer field and life school: Facilitator’s guide. Rome: FAO.
International Labour Organization (ILO) (2016). The ILO in Nigeria. Geneva: ILO
Iravani, M. R. (2011). Role of social workers in supporting girl child labour and their families. International Journal of Business and Social Science, 2(18), 119-125.
Jones, N., Presler-Marshall, E., Cooke, N. & Akinrimisi, B. (2012). Promoting synergies between child protection and social protection in Nigeria. London: Overseas Development Institute (ODI).
Koch, T. (2006). Establishing rigour in qualitative research: The decision trail. Journal of Advanced Nursing, 53(1), 91-103.
Omorogiuwa, T.B.E. (2015). The triple burden of child labourers: Impacts on education. Nigerian Journal of Social Work Education, 14, 21-29.
Omorogiuwa, T.B.E. (2016). The socio-economic context of child labour in Benin City, Nigeria. Ilorin Journal of Sociology. 8(1), 64-72.
Omorogiuwa, T.B.E. (2017). Childhood experiences: An afro-centric perspectives on child labour. Journal of Nursing, Social Studies, Public Health and Rehabilitation. 1–2, 55-62.
Omorogiuwa, T.B.E. (2018). The health and psychosocial hazards of child labour. Implications for social work intervention. Benin Journal of Social Sciences, 24(1), 75-90.
Osiruemu, E. (2007). Poverty of parents and child labour in Benin City, Nigeria: A preliminary account of its nature and implications. Journal of Social Sciences, 14(2), 115-121.
Rosati, F. & Lyon, S. (2006). Tackling child labour: Policy options for achieving sustainable reductions in children at work. Rome: Understanding Children’s Work.
Togunde, D. & Carter, A. (2006). Socio-economic causes of child labour in urban Nigeria. Journal of Children and Poverty, 12(1), 73-89.
Padgett, D. (2008). Qualitative methods in social work research. Thousand Oaks, CA: Sage.
Sim, A. (2009). Confronting child labour in Afghanistan. Afghanistan Research and Evaluation Unit briefing paper series. Afghanistan: AREU.
Shenton, K. A. (2004). Strategies for ensuring trust worthiness in qualitative research projects. Education for Information, 22, 63-75.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Tracy BE Omorogiuwa
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0