САМООЦІНКА СТАТЕВОГО ЖИТТЯ ЧОЛОВІКІВ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ У В’ЯЗНИЦІ ТА ПОЧУТТЯ ПСИХОФІЗИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ПРЕДИКТОРИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.1.2.Ключові слова:
сексуальне життя, почуття безпеки, ізоляція в’язнів, самооцінка.Анотація
Сексуальна сфера належить до найменш відкритого простору функціонування людини. Дуже часто через нерозуміння це стає соціальним табу. Іншим разом цінність сексуальної сфери маргіналізується, забуваючи про те, яку роль вона відіграє в процесному процесі чи в побудові постійних міжособистісних відносин. Людина функціонує одночасно у всіх сферах життя. Дисонанс і розлад в одній сфері призводить до зриву в іншій. Пенітенціарна ізоляція сприяє позбавленню потреби вступати в інтимні, дуже особисті стосунки з іншою людиною. Отже, після виходу з тюрми чоловік також повинен зіткнутися з проблемами в психосексуальній сфері. Розсіяні часто конструюють уявлення про себе як сексуальну особу, змушують колишнього в'язня зазнати реконструкції власної сексуальної активності, яка під час перебування у в'язниці була зосереджена на розрядці сексуального напруження. Діяльність людини, яка виходить із в'язниці, повинна бути вираженням емоційної та духовної зв’язки з іншою людиною. Проблеми, пов’язані із сексуальним життям ув'язнених, тому повинні бути предметом консультацій спеціалістів (з лікарем, психологом, сексологом). Однак найчастіше ув'язнені відчувають ці проблеми в самоті. Сексуальні проблеми, а також проблеми з психічним здоров’ям трактуються в суспільстві та особливо в тюремному середовищі як бентежно і трактуються як особиста справа, яка заважає людям відчувати їх у використанні професійної допомоги. Допомога, про яку ми говоримо, необхідна в процесі функціонування, і не тільки у відриві, але й у повсякденному суспільному житті. Варто зазначити що дослідження, проведене серед ув'язнених, показало нам, що питання про почуття безпеки в контексті статевого життя є одним із елементів побудови міжособистісні стосунки.Посилання
Depko A. (2010). Fizjologia reakcji seksualnej mężczyzn, [in:] Z. Lew-Starowicz, V. Skrzypulec (ed.), Podstawy seksuologii, (pp. 111-121). Wydawnictwo Lekarskie PZWL: Warszawa.
Dumond R.W, Dumond D.A. (2002). The treatment for sexual assault victims, (in:) C. Hensley (ed), Prison Sex, Practice and Policy, (pp.67–88). Rienner Publishers: London.
Gaes G.G, Goldberg A.L. (2004). Prison Rape: A Critical Review of the Literature, National Institute of Justice: Washington, District of Columbia.
Hansen E. (1968). Niektóre zagadnienia prawne, kryminalistyczne, penitencjarne gwałtów homoseksualnych wśród więźniów. ,,Archiwum Medycyny sądowej i Kryminalistyki”, 18 (2).
Izdebski Z. (2012). Zdrowie seksualne mężczyzn. Wybrane zagadnienia, (pp.1-8). ,,Seksuologia Polska”, 10.
Izdebski Z., Ostrowska A. (2003). Seks po polsku. Zachowania seksualne jako element stylu życia Polaków, MUZA SA: Warszawa.
Jakiel G. (2010). Seksualność mężczyzn w okresie andropauzy, [in:] Z. Lew-Starowicz, V. Skrzypulec (ed.), Podstawy seksuologii, Wydawnictwo Lekarskie PZWL: Warszawa.
Kamiński M.M. (2006). Gry więzienne. Tragikomiczny świat polskiego więziennictwa, Oficyna Naukowa: Warszawa.
Lewicka M., Sulima M., Wdowiak A., Bakalczuk G. (2015). Ocena wybranych aspektów życia seksualnego mężczyzn. Evaluation of selected aspects of sexual life of men, (pp. 54-60). ,,European Journal of Medical Technologies”, 4 (9).
Nomejko, A., Zdrojewicz, Z., Dolińska Zygmunt, G. (2013). Poczucie jakości życia a satysfakcja z życia seksualnego – badania własne, (pp. 54-60). ,,Seksuologia Polska” 10 (2).
Obuchowski K. (1984). Psychologiczne problemy seksuologii, [in:] K. Imieliński (ed.), Seksuologia społeczna, Państwowe Wydawnictwo Naukowe: Warszawa.
Oettingen J. (2014). Propozycja postępowania terapeutycznego w przypadku zaburzeń erekcji. Podejście poznawczo-behawioralne, (pp. 91-105). ,,Psychoterapia”, 2 (169).
Onik G., Knapik K., Cieślar G., Sieroń A., Flak B., Brus H., Sieroń-Stołtny K. (2014). Rehabilitacja w zaburzeniach erekcji, (pp. 27-29). ,,Kinezyterapia”, 2.
Ostrowska K. (2008). Psychologia resocjalizacyjna. W kierunku nowej specjalności psychologii, Fraszka Edukacyjna: Warszawa.
Piotrowski J. M., Ciosek M., Izolacja więzienna jako złożona sytuacja trudna, [in:] M. Ciosek, B. Pastwa – Wojciechowska (ed.), Psychologia penitencjarna, (pp. 429 – 460). PWN: Warszawa 2016.
Sipiński A. (2010). Zaburzenia erekcji. [in:] Z. Lew-Starowicz, V. Skrzypulec. (ed.), Podstawy seksuologii, (pp. 192-209). Wydawnictwo Lekarskie PZWL: Warszawa.
Szaszkiewicz, Tajemnice grypserki, Wydawnictwo Instytutu Ekspertyz Sądowych: Kraków 1997.
WHO. (2002). European Regional Strategy on Sexual and Reproductive Health, Copenhagen, World Health Organization Regional Office for Europe.
Wolff N., Blitz C.L., Shi J., Bachman R., Siegel J. A. (2006). Sexual Violence Inside Prisons: Rates of Victimization, (pp.835–848.), J Urban Health” 83 (5).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Jakub Bartoszewski
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0