ТРАНСФОРМАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ІСЛАМСЬКІЙ ОСВІТІ В ІНДОНЕЗІЇ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.1.7.Ключові слова:
управління змінами, Вища ісламська освіта.Анотація
Це дослідження має на меті з'ясувати, як в ісламських коледжах в Індонезії відбувається процес управління змінами. Управління змінами визначено як процес управління змінами на краще. Основну філософію змін можна інтерпретувати як сукупність усіх змін, що формують дві сторони монети, тобто, ті, які дадуть позитивні та ті, які дадуть негативні результати. Тому розуміння управління змінами – це рішення, яке допоможе вирішити його. В основі дослідження лежить якісне, феноменологічне та тематичне дослідження, що передбачає застосування таких методів збору даних як інтерв'ю, аналіз документації та спостереження. У процесі аналізу даних використовувалася якісна, інтерактивна модель Майлза та Губермана. На основі аналізу результатів цього дослідження можна зробити висновок, що зміни були невіддільною частиною життя. У боротьбі зі змінами управління змінами було найважливішою альтернативою досягнення мети. За умови якісного підходу до управління змінами великі очікування щодо досягнення кращих цілей щодо змін будуть можливими. Таким чином, процес змін в ісламській вищій освіті використовував управління змінами як рішення в управлінні зміною якості. Факторами, які спричинили виникнення цих змін в ісламських університетах (УІН Ріау та УІН Бандунг), були спільний потяг до змін з внутрішньої (внутрішньої) організації та факт, що народився ззовні (зовні). Обидва ці імпульси мали дуже важливий внесок, тому необхідно змінити організаційну структуру “установ” на “університети”. І був один дуже важливий поштовх, який був; потяг до змін, що виникли внаслідок релігійного усвідомлення людини. Автори назвали це заохоченням своєї релігійної норми (нормотворчої норми). На привід вплинуло добре розуміння релігії, тому зміни потрібно продовжувати робити. У процесі змін, що відбулися в UIN Riau та UIN Bandung, теорія Курта Левіна більше переважала як модель, яка часто використовувалася. Однак за результатами цього дослідження автори привели до розробки теорії Курта Левіна, яка здавалася більш динамічною (доктринування, розморожування, зміна, заморожування, новаторство). Цих п’ять етапів процесу змін дослідники отримали в результаті аргументованого аналізу, які перебувають у постійній зміні.Посилання
Arsyad, A. (2010). Pokok-Pokok Manajemen. Yogyakarta: Pustaka Pelajar.
Asnawi, M. Nur. (2018). Kebijakan Pendidikan Islam Pada Era Globalisasi, Pasar Bebas dan Revolusi Industri 4.0, Jurnal Scolae: Journal of Pedagogy, Vol. 1, No. 2, 2018.
Bashori. (2016). Manajemen perubahan di sma negeri 1 kediri. Jurnal LPPM, 4(2), 94–106.
Bashori. (2017a). Bashori. 269 Nadwa. Jurnal Pendidikan Islam Vol. 11, Nomor 2 Tahun 2017. Nadwa: Pendidikan Islam, 11(2), 269–296.
Bashori. (2017b). Paradigma baru pendidikan Islam (Konsep Pendidikan Hadhari). Jurnal Penelitian, 11(1), 141. https://doi.org/10.21043/jupe.v11i1.2031
Charles W. Lamb, et.al. (2001). Marketing. Jakarta: Salemba Empat.
Davidson, J. (2005). Change Management, terj. Dudy Priatna. Jakarta: Prenada Media.
Engkoswara dan Aan Komaria. (2012). Administrasi Pendidikan. Bandung: ALfabeta.
Fathurrahman, M dan Sulistyorini. (2012). Implementasi Manajemen Mutu Pendidikan Islam. Yogyakarta: Teras.
Fattah, N. (2009). Landasan Manajemen Pendidikan. Bandung: PT Remaja Rosdakarya.
Haidah, N. dan M. Isnya Musa. (2015). Dampak Pengaruh Globalisasi bagi Kehidupan Bangsa Indonesia, Jurnal Pesona Dasar, Vol.3, No.3, 2015.
Hidayat, A dan Imam Machali. (2012). Pengelolaan Pendidikan. Yogyakarta: Kaukaba.
Human Resources. (2011). Change Management Leadership Guide. Kanada: Ryerson University.
Jim Euscher. (2013). Research-Technology Management. New York: Cornell and Princeton Universities.
Manullang. (2012). Dasar-Dasar Manajemen. Yogyakarta: UGM Press.
Marno. (2012). Manajemen Kepemimpinan Pendidikan Islam. Bandung: PT Refika Aditama, 2012.
Minhaji, Akh. (2013). Tradisi Akademik di Perguruan Tinggi. Yogyakarta: SUKA Press.
Muchlas, M. (2011). Perilaku Organisasi. Yogyakarta: Gadjah Mada University Press.
Praseyo, H. dan Wahyudi Soetopo. (2018). Industri 4.0 Telaah Klasifikasi Aspek dan Arah Perkembangan Riset, Jurnal Teknik Industri, Vol. 13, No. 1, Januari 2018.
Rapana, P dan Yana Fajriah. (2018). Menembus Badai Ekonomi. Makassar: CV Sah Media.
Russell-Jones, N. (2000). The Managing Change Pocketbook. Inggris: U.K Management Pocketbooks Ltd.
Sange, P. (2000). School That Learn; A Fifth Disipline Fielbook for Educator, Parents, and Everyone Who Cares About Eduvation. Unitet Statde of America: Doubleday.
Shinta, A. (2011). Manajemen Pemasaran, 2 ed. Malang: Universitas Brawijaya Press.
Sunyoto, D. (2013). Teori Kuesioner & Analisis Data Untuk pemasaran dan Perilaku Konsumen. Yogyakarta: Graha Ilmu.
Wibowo. (2011). Manajemen Perubahan. Jakarta: Rajawali.
Winardi. (2015). Manajemen Perubahan (Management of Change). Jakarta: Prenada Media
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Edi Susanto
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0