ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИХОВАННЯ ЯК ФАКТОР ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.1.3Ключові слова:
професійне самовиховання, соціальний працівник, професійна деформація, профілактика, самовдосконалення, соціальна сфера.Анотація
На основі аналізу наукових досліджень з’ясовано, що у діяльності соціального працівника спостерігаються прояви професійної деформації. Вона є результатом викривлення професійних та особистісних якостей людини під впливом ряду негативних факторів діяльності та оточуючого середовища, зміни сталої структури діяльності особистості, які негативно впливають на продуктивність праці та взаємодію з іншими учасниками цього процесу. Детермінують професійну деформацію такі фактори: об’єктивні (пов’язані з соціально-професійним середовищем); суб’єктивні (зумовлені особливостями особистості й характером професійних взаємин); ситуативні (обумовлені специфікою організації, якістю управлінської діяльності, професіоналізмом керівника). Профілактика професійної деформації – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання умов та причин, що сприяють виникненню та розвитку професійної деформації працівників, а також ті, які вживаються у випадку конкретних проявів професійної деформації та носять характер термінового визначення і усунення чинників, які підвищують ризик професійної деформації персоналу. До напрямів профілактики професійної деформації відносять: організаційно-адміністративні; відновлювально-реабілітаційні; психолого-педагогічні. На основі емпіричних даних визначено якості особистості та особливості поведінки, які мінімізують прояви або збільшують ризик виникнення професійної деформації. З’ясовано фактори, які перешкоджають професійній деформації. Встановлено, що професійне самовиховання є важливим чинником профілактики професійної деформації соціальних працівників. Вказано рекомендації щодо профілактики професійної деформації соціальних працівників.Посилання
Безносов, С. П. (2004). Профессиональная деформация личности. Санкт-Петербург: Речь.
Березовська, Л. І. (2011). Самовиховання та саморегуляція особистості: навч. посіб. К.: Слово.
Дружилов, С. А. (2010). Профессиональные деформации и деструкции как индикаторы душевного неблагополучия человека. Современные наукоемкие технологии. № 2. 84–87.
Ільєнко, М. М., Пузіков, Д. О. (2008). Професійне «вигорання» фахівців соціальної роботи: фактори, зміст, шляхи запобігання та подолання. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: тези доповідей. Київ: Університет «Україна», 306–309.
Маркова, А. К. (1996). Психология профессионализма. М.: Знание.
Медведєв, В. С. (1996). Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ (теоретичні та прикладні аспекти): монографія. К.: Національна академія внутрішніх справ України.
Постолюк, М. І. (2001). Організація професійного самовиховання майбутніх педагогів. Вісник Чернівецького університету. Педагогіка. №11, 120–123.
Ронгинская, Т. И. (2002). Синдром «выгорания» в социальных профессиях. Психологическийжурнал. Т. 23. (3), 85–95.
Hlavatska, O. (2017). Specific features of social workers’ professional burnout, Social Work and Education.Vol. 2, 27–35.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ольга Главацька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).