РОЗВИТОК КАТЕГОРІЇ ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА У ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІХ КОНЦЕПЦІЯХ ТА СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.1.5.Ключові слова:
інклюзія, інклюзивна освіта, особливі освітні потреби, позитивізм, критична теорія, постмодернізм.Анотація
На даний час не існує єдиного підходу до розуміння інклюзивної освіти як на рівні окремих країн, так і в глобальному масштабі, що суттєво стримує прогрес у її впровадженні. Метою статті є аналіз розвитку підходів до розуміння понять інклюзивна освіта у філософсько-освітніх концепціях та сучасному науковому дискурсі. Використовуючи загальнонаукові методи дослідження встановлено, що найбільший вплив на розвиток досліджень у галузі інклюзії мали позитивізм, критична теорія та постмодернізм. На сучасному етапі її філософським підґрунтям є ідеологія постмодернізму, основні положення якої базуються на концепції прав і свобод людини, ідеях соціальної справедливості та рівних можливостей. Вузьке розуміння інклюзивної освіти фокусує увагу на реалізації права на освіту осіб з особливими освітніми потребами; більш широкі підходи вбачають її мету у забезпеченні участі усіх громадян і не лише у навчальному процесі, але й в суспільстві загалом, доступі до освіти та соціальній рівності у процесі її здобуття, отриманні якісної освіти.Посилання
Ainscow, M. (2005). Developing inclusive education systems: what are the levers for change? Journal of Educational Change 6(2), 109–124. https://doi.org/10.1007/s10833-005-1298-4
Ainscow, M., & Cesar, M. (2006). Inclusive education ten years after Salamanca: Setting the agenda. European Journal of Psychology of Education, 21(3), 231-238.
Artiles, A. J., & Kozleski, E. B. (2007). Inclusive education’s promises and trajectories: Critical notes about future research on a venerable idea. Education Policy Analysis Archives, 24, 43/44, 1–25. doi: 10.14507/epaa.24.1919
Barton, L. (Ed.). (1987). The politics of special educational needs. Lewes, UK: Falmer Press.
Booth, T., & Ainscow, M. (2011). Index for inclusion: Developing learning and participation in schools (3rd ed.). Bristol, UK: Centre for Studies on Inclusive Education.
Kliewer C., Drake, S. (1998). Disability, eugenics and the current ideology of segregation: A modern moral tale. Disability and Society, 13 (1). 95 – 111. doi: 10.1080/09687599826939
Kolupaieva, A. (2010). Inclusive education as a transformational strategy for contemporary education policy. Aktualni problemy navchannia ta vykhovannia liudei z osoblyvymy potrebamy, 7(9), 11-19. S. 12. [In Ukrainian].
McLeskey, J., & Waldron, N. L. (2006). Comprehensive school reform and inclusive schools. Theory into Practice, 45(3), 269-278.
McMaster, C. (2013). Building inclusion from the ground up: A review of whole school re-culturing programmes for sustaining inclusive change. International Journal of Whole Schooling, 9(2), 1–24.
Sailor, W. (2017). Equity as a basis for inclusive educational systems change. Australasian Journal of Special Education, 41(1), 1-17.
Shaeffer, S.F. (2019). Inclusive education: A prerequisite for equity and social justice. Asia Pacific Education Review, 1-12.
Skrtic, T. M. (1993). The crisis in special education knowledge: A perspective on perspective. In E. L. Meyen, G. A. Vergason, & R. J. Whelan (Eds.), Challenges facing special education (pp. 165– 192). Denver, CO: Love.
Slee, R.,&Allan, J. (2001). Excluding the included: Are consideration of inclusive education. International Studies in Sociology of Education, 11, 173–192. doi: 10.1080/09620210100200073
Sokal, A., Bricmont, J. (1998). Fasionable Nonsence: Postmodern Intelectuals’ Abuse of Science. New York: Picador USA.
UNESCO (1994). The Salamanca Statement and Framework for Action for Special Needs Education. Paris: UNESCO.
Zakharchuk, M. (2014). Philosophical and educational concepts of inclusive education. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly, (41), 208-213. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Надія Горішна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0