ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАЦІЇ У СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇНАХ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНИХ МЕДІАЦІЙНИХ ПРАКТИК У ГАЛУЗІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.10Ключові слова:
медіація; , посередництво; , конфлікт; соціальна робота; , скандинавські країни; , медіатор.Анотація
У статті розкриваються можливості застосування медіації у різних сферах життєдіяльності у скандинавських країнах (Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії). Проаналізовано основні поняття «конфлікт» ы «медіація» у науковому та нормативно-правовому дискурсі. Встановлено, що медіація – це метод розширення можливостей людей приймати обґрунтовані рішення, не приймаючи рішення посередника за них, що у кінцевому варіанті і є глобальною метою діяльності соціального працівника і соціальної роботи, навчити клієнта брати на себе відповідальність, діяти, бути активним членом суспільства. Обґрунтовано взаємозв’язок медіації та соціальної роботи, а також визначено актуальність вивчення досвіду скандинавських країн у галузі медіації. З’ясовано, що у скандинавських країнах медіація як система має три основні виміри – теоретичні моделі медіації, практична система медіації та медіація у дії, доведено їх безпосередній взаємозв’язок. Схарактеризовано основні теоретичні моделі медіації (оціночна, рефлексивна, фасилітативна, трансформаційна). Встановлено, що практична система медіації функціонує у трьох площинах – системі комунального посередництва (медіація громади, мультикультурна медіація, сусідська медіація, шкільна медіація, вулична медіація), судовій та юридичній системі (присудова медіація, юридична медіація, медіація жертв-злочинців, сімейна та дитяча медіація), інших медіаційних системах (медіація на робочому місці, комерційна медіація, міжнародна медіація, екологічна медіація). Проаналізовано особливості організації медіації на практиці та схарактеризовано основні техніки, що застосовуються у рамках теоретичних моделей медіації на практиці. Визначено конструктивні ідеї запозичення досвіду скандинавських країн у контексті запровадження медіаційних практик у соціальну роботу в Україні.
Посилання
Україна. Верховна Рада. Закон «Про соціальні послуги». (2017). Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/966-15/
Україна. Міністерство соціальної політики України. Державний стандарт надання соціальної послуги посередництва (медіації). (2016). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16/
Яковлев, В. Ф. (2006). Закон свободного применения. Медиация и право, 1, 129 – 131.
Adrian, L. (2016). The role of court-connected mediation and judicial settlement efforts in the preparatory stage. In: Ervo,
L., Nylund, A. (eds), Current trends in preparatory proceedings. A comparative study of Nordic and former communist countries (pp 209–231). Springer, Cham.
Bernt, C. (2018). Custody mediation in Norwegian courts: a conglomeration of roles and processes. In: Nylund, A., Ervasti, K., Adrian, L. (eds), Nordic mediation research (pp. 105–133). Springer, Cham.
Christie, N. (1977). Conflict as Property The British Journal of Criminology 17(1), 1-14.
Ervasti, K. T. (2018). Past, Present and Future of Mediation in Nordic Countries. In A. Nylund, K. Ervasti & L. Adrian (eds), Nordic Mediation Research (pp. 225-245). Springer International Publishing, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-73019-6_12.
Grönfors, M. (1989). Mediation – experiment in Finland. In: Albrecht PE, Bakes O (eds), Crime prevention and intervention. Walter de Gruyter, Berlin – New York.
Iivari, J. (2010). Providing mediation as a Nationwide Service. Empirical research on restorative justice in Finland. In: Vanfraechem, I., Aertsen, I., Willemsens, J. (eds), Restorative justice realities. Empirical research in a European context (pp 95–119). Eleven, The Hague.
Lappi-Seppälä, T., Tonry, M. (2011) Crime, criminal justice and criminology in Nordic countries. In: Tonry, M., Lappi-Seppälä, T. (eds), Crime and justice in Scandinavia. Crime and justice, 40, 1–32.
Lundgaard, J. M. (2015). Norway. In: Dünkel, F., Grzywa-Holten, J., Horsfield, P. (eds), Restorative justice and mediation in penal matters, 2, 619 – 636.
Lundström, B. (2013). Mediationens gennembrud. Advokaten, 13(3), 37–39.
Mayer, B. (2013). Conflict Resolution. Encyclopedia of Social Work. Retrieved from: http://socialwork.oxfordre.com/view/10.1093/acrefore/9780199975839.001.0001/ acrefore-9780199975839-e-80.
Menkel-Meadow, C. (2016). Mediation and its applications for good decision making and dispute resolution (Honorary doctorate in human sciences). KU Leuwen. Acta Falconis. Intersentia, Cambridge.
Nylund, A. (2014). The many ways of civil mediation in Norway. In: Ervo, L., Nylund, A. (eds), In the future of civil litigation. Access to court and court-annexed mediation in the Nordic countries (pp. 97–119). Springer, Cham.
Salminen, K. (2018). Is mediation in the best interests of a child from the child law perspective? In: Nylund, A., Ervasti, K., Adrian, L. (eds), Nordic mediation research (pp 209–222). Springer, Cham.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Анастасія Попова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).