САМОТНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНА ІЗОЛЯЦІЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19: ФАКТОРИ, ЩО ЇХ СПРИЧИНЯЮТЬ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.2Ключові слова:
самотність;, соціальна ізоляція;, люди похилого віку;, пандемія COVID-19.Анотація
У статті описано взаємозв’язок між основоположними категоріями дослідження: самотність, соціальна ізоляція, пандемія, люди похилого віку. На основі аналізу українських і зарубіжних напрацювань визначено причини виникнення явища соціальної ізоляції та відчуття самотності в людей похило віку до і під час пандемії COVID-19. Висвітлено результати емпіричного дослідження, які описують взаємозв’язок між заздалегідь виокремленими у контексті роботи факторами (індикаторами) та згаданими вище проблемами літніх людей у час пандемії COVID-19, яка триває досі.Посилання
Визначення віку, з якого особа може вважатися особою похилого віку: огляд міжнародного досвіду та національні практики. (Режим доступу, 2021). Доступ через: https://www.prostir.ua/wp-сontent/uploads/2018/12/%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F% D0%B4-%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4% D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96% D0%B4%D1%83.pdf [Determining the age at which a person can be considered an elderly person: a review of international experience and national practices. (2021). Retrieved from: https://www.prostir.ua/wp-сontent/uploads/2018/12/%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F% D0%B4-%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4% D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96% D0%B4%D1%83.pdf [in Ukrainian].
Лазарець, М. (2020). Явище самотності як прояв соціального неприйняття. Психологія: реальність і перспективи, (15), 104-110. [Lazarets, M. (2020). The phenomenon of loneliness as a manifestation of social rejection. Psychology: Reality and Perspectives, (15), 104-110. [in Ukrainian].
Подорожний, В. Г. (2017). Самотність як проблема людей похилого віку. Загальна психологія, історія психології, (1413), 65. [Podorozhnyy, V. H. (2017). Loneliness as a problem of the elderly. General psychology, history of psychology, (1413), 65. [in Ukrainian].
Ткачук, С. П. (5-6 листопада 2019). Соціальний контекст переживання самотності людьми похилого віку. Тенденції реформування правової системи України і країн світу: правові, психологічні та соціокультурні аспекти: зб. тез доп. Міжнар. наук. конф., Тернопіль: ТНЕУ, 310-312. [Tkachuk, S. P. (November 5-6, 2019). The social context of experiencing loneliness by the elderly. Tendencies in reforming the legal system of Ukraine and the world: legal, psychological and socio-cultural aspects: Coll. thesis add. International. Science. conf., Ternopil: TNEU, 310-312. [in Ukrainian].
Тополь, О. В. (2007). Явище самотності у літньому віці. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, (30), 119-127. [Topolʹ, O. V. (2007). The phenomenon of loneliness in old age. Humanitarian Bulletin of the Zaporizhia State Engineering Academy, (30), 119-127. [in Ukrainian].
Girdhar, R., Srivastava, V., & Sethi, S. (2020). Managing mental health issues among elderly during COVID-19 pandemic. Journal of geriatric care and research, 7(1), 32-35.
Iivari, J. (2010). Providing mediation as a Nationwide Service. Empirical research on restorative justice in Finland. In: Vanfraechem, I., Aertsen, I., Willemsens, J. (eds), Restorative justice realities. Empirical research in a European context (pp 95–119). Eleven, The Hague.
Lappi-Seppälä, T., Tonry, M. (2011) Crime, criminal justice and criminology in Nordic countries. In: Tonry, M., Lappi-Seppälä, T. (eds), Crime and justice in Scandinavia. Crime and justice, 40, 1–32.
Lundgaard, J. M. (2015). Norway. In: Dünkel, F., Grzywa-Holten, J., Horsfield, P. (eds), Restorative justice and mediation in penal matters, 2, 619 – 636.
Lundström, B. (2013). Mediationens gennembrud. Advokaten, 13(3), 37–39.
Martha, B. H., & Meredith, M. (2003). Self, Society, and the “New Gerontology”. The Gerontologist, 43(6), 787-796. https://doi.org/10.1093/geront/43.6.787
Mayer, B. (2013). Conflict Resolution. Encyclopedia of Social Work. Retrieved from: http://socialwork.oxfordre.com/view/10.1093/acrefore/9780199975839.001.0001/ acrefore-9780199975839-e-80.
Menkel-Meadow, C. (2016). Mediation and its applications for good decision making and dispute resolution (Honorary doctorate in human sciences). KU Leuwen. Acta Falconis. Intersentia, Cambridge.
Nylund, A. (2014). The many ways of civil mediation in Norway. In: Ervo, L., Nylund, A. (eds), In the future of civil litigation. Access to court and court-annexed mediation in the Nordic countries (pp. 97–119). Springer, Cham.
Rowe, J. W. (1997). The new gerontology. Science, 278(5337), 367-368. https://doi.org/10.1126/science.278.5337.367
Salminen, K. (2018). Is mediation in the best interests of a child from the child law perspective? In: Nylund, A., Ervasti, K., Adrian, L. (eds), Nordic mediation research (pp 209–222). Springer, Cham.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0