ДОСТУПНІСТЬ ПОСЛУГ ДЛЯ СІМЕЙ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ, ЯК МЕТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Анотація

В статті визначено особливості доступу до послуг, що надаються соціальними інститутами та установами для сімей, які виховують дитину з аутизмом, в Україні та закордоном та їх вплив на якість життя сім’ї. Пропагування та впровадження інклюзивної практики в соціальній політиці в Україні вимагає реорганізацію моделі соціальної підтримки сімей, які виховують дитину з порушеннями психофізичного розвитку. В Україні, як і в інших країнах пострадянського простору, соціальна робота вибудовувалась на засадах патерналістського підходу, що суперечить практиці розширення прав та можливостей клієнтів, яку пропагують країни Європи. В дослідженні визначено особливості доступу сімей в Україні до освітніх, реабілітаційних, медичних та соціальних послуг та причини, що його унеможливлюють. Визначено, що здебільшого труднощі доступу виникають у отриманні соціальних та медичних послуг, і в меншій мірі – у отриманні освітніх та реабілітаційних послуг, однак і вони не здатні задовольнити потреби дитини та сім’ї. Аналіз труднощів доступу виявив такі проблеми, як відсутність інформації про послуги, які надаються в регіоні, факти стигматизації членів сімей провайдерами послуг, брак часу та відповідність послуг потребам сім'ї, територіальна віддаленість надавачів послуг. З’ясовано, що батьки, внаслідок упередженого ставлення, недостатнього рівня обізнаності, стереотипізації часто не дослухаються до рекомендацій фахівців, що може стати бар’єром на шляху втручання в психофізичний розвиток дитини та надання ефективної комплексної підтримки сім’ї. Соціальна робота із сім’ями, які виховують дітей з порушеннями психофізичного розвитку, в Україні здебільшого має фрагментарний характер, що суперечить принципам систематичності та комплексності та стає предикатом соціальної ізоляції сім’ї, що потребує розробки нових форм, методів соціальної підтримки даної категорії клієнтів, які будуть зосереджені на активізації ресурсів сім’ї в процесі постадаптації.