ЕФЕКТИВНИЙ ВЧИТЕЛЬ ОЧИМА ГРЕЦЬКИХ ПЕДАГОГІВ ТА УЧНІВ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Prokopis Gimousias

doi:10.25128/2520-6230.20.3.6.

Автор(и)

Prokopis Gimousias аспірант Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка,, Греція

DOI:

https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.3.6.

Ключові слова:

ефективний вчитель, ефективна школа, міжособистісні стосунки, ефективність, педагогіка.

Анотація

Впродовж останніх років зростає інтерес до визначення характеристик "ефективного" вчителя в "ефективній" школі, які є важливим чинником зменшення відтоку учнів та покращення їх академічних досягнень. Чинне законодавство визначає мету початкової та середньої освіти як сприяння всебічному, гармонійному та збалансованому розвитку розумових та психосоматичних ресурсів учнів з метою їх становлення як цілісних особистостей, здатних творчо реалізувати свої здібності і жити повноцінним життям, незалежно від їх походження та інших чинників. Реалізація даного завдання значною мірою залежить від того, наскільки ефективно учителі виконують свою професійну діяльність. У даному дослідженні проаналізовано основні характеристики ефективного вчителя з точки зору грецьких учителів та учнів. Мета дослідження полягала у визначенні характеристик ефективного вчителя як їх розуміють ключові учасники навчального процесу – самі учителі та їх учні. Теоретичною основою дослідження послужили фундаментальні положення педагогічної психології про роль учителя у навчальному процесі та гуманістичної парадигми К. Роджерса про значення міжособистісної взаємодії у педагогічній діяльності. Для досягнення мети дослідження було здійснено огляд досліджень, в яких описуються характеристики, ставлення та поведінка, притаманні ефективному педагогу. Джерелом даних у проаналізованих дослідженнях були самі педагоги та учні. Узагальнення результатів аналізу дозволяє констатувати, що більшість існуючих описів та класифікацій ефективного вчителя будуються на основі їх ранжування від більш важливих до менш важливих та описують здебільшого два види компетенцій, пов’язаних з автентичністю та довірою. Автентичність стосується ставлення та поведінки у відносинах вчитель-учень, а довіра – їх ролі як передавачів знань та характеризує знання предмету, вміння ставити навчальні цілі та досягати їх, організовувати діяльність учнів тощо. Встановлено, що для студентів важливими є як особистісні якості вчителя, так і знання ним предмета. Характеристики, що визначають хорошого вчителя з точки зору вчителів пов’язані як з їх педагогічною роллю (заохочує учнів у їхніх починаннях, обговорює з учнями ними цікаві для них питання, має почуття гумору, враховує думку учнів, здатний управляти проблемами в класі, може контролювати власну поведінку тощо), так і з їхньою роллю носіїв знань (зосереджується на освітніх потребах учнів, виявляє ентузіазм до викладання, використовує відповідні методи навчання, знає предмет, що викладає тощо).

Біографія автора

Prokopis Gimousias, аспірант Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка,

PhD student, Greece

Посилання

Ajayi, L. (2014). Investigating effective teaching methods for a place-based teacher preparation in a rural community. Educational Research for Policy and Practice, 13(3), 251-268.

Banks, J. A., & Banks, C. A. M. (Eds.). (2019). Multicultural education: Issues and perspectives. John Wiley & Sons.

Benton, S. L., & Cashin, W. E. (2014). Student ratings of instruction in college and university courses. In Higher education: Handbook of theory and research (pp. 279-326). Springer, Dordrecht.

Béres, L., & Fook, J. (2019). Learning Critical Reflection: Experiences of the Transformative Learning Process. Routledge.

Caboni, T., Mundy, M., & Duesterhaus, M. B. (2014). The implications of the norms of undergraduate college students for faculty enactment of principles of good practice in undergraduate education. In Influences on College Student Learning (pp. 129-141). Routledge.

Coe, R., Aloisi, C., Higgins, S., & Major, L. E. (2014). What makes great teaching. Review of the underpinning research, 1-57.

Davidson, N., Major, C. H., & Michaelsen, L. K. (2014). Small-group learning in higher education—cooperative, collaborative, problem-based, and team-based learning: an introduction by the guest editors. Journal on Excellence in College Teaching, 25(3&4), 1-6.

Dimitrov, D. M. (2014). Statistical methods for validation of assessment scale data in counseling and related fields. John Wiley & Sons.

Fauth, B., Decristan, J., Rieser, S., Klieme, E., & Büttner, G. (2014). Student ratings of teaching quality in primary school: Dimensions and prediction of student outcomes. Learning and Instruction, 29, 1-9.

Fensham, P. (2018). Alienation from Schooling (1986). Routledge.

Fook, J. (2015). Reflective practice and critical reflection. Handbook for practice learning in social work and social care: Knowledge and theory, 3.

Galassi, J. (2017). Strengths-based school counseling: Promoting student development and achievement. Routledge.

Harris, A. (2019). Teaching and learning in the effective school. Routledge.

Hills, P. J. (2018). The self-teaching process in higher education. Routledge.

Kobayashi, M., Zappa-Hollman, S., & Duff, P. (2017). Academic discourse socialization. Language socialization, 8, 239-254.

Kuczynski, L., Parkin, C. M., & Pitman, R. (2014). Socialization as Dynamic Process. Handbook of socialization: Theory and research, 135.

Kyrgiridis, P., Derri, V., Emmanouilidou, K., Chlapoutaki, E., & Kioumourtzoglou, E. (2014). Development of a questionnaire for self-evaluation of teacher effectiveness in physical education (SETEQ-PE). Measurement in Physical Education and Exercise Science, 18(2), 73-90.

Little, S. G., Akin-Little, A., & O’Neill, K. (2015). Group contingency interventions with children—1980-2010: A meta-analysis. Behavior Modification, 39(2), 322-341.

Lundgren, H., & Poell, R. F. (2016). On critical reflection: A review of Mezirow’s theory and its operationalization. Human Resource Development Review, 15(1), 3-28.

Lyons, S., & Kuron, L. (2014). Generational differences in the workplace: A review of the evidence and directions for future research. Journal of Organizational Behavior, 35(S1), S139-S157.

Mentzer, N., Becker, K., & Sutton, M. (2015). Engineering design thinking: High school students' performance and knowledge. Journal of Engineering Education, 104(4), 417-432.

Moreland, R. L., & Levine, J. M. (2014). Socialization in organizations and work groups. In Groups at work (pp. 83-126). Psychology Press.

Owen, S. (2014). Teacher Professional Learning Communities: Going beyond Contrived Collegiality towards Challenging Debate and Collegial Learning and Professional Growth. Australian journal of adult learning, 54(2), 54-77.

Shafto, P., Goodman, N. D., & Griffiths, T. L. (2014). A rational account of pedagogical reasoning: Teaching by, and learning from, examples. Cognitive psychology, 71, 55-89.

Xochellis, P. (2016) The teacher in the modern world: The role and the professional profile today, the education and the evaluation of his work. Athens: Typothito.