СПРЯМОВАНІСТЬ ЯК ІНТЕГРОВАНИЙ ПОКАЗНИК ЦІННОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.4.9.Ключові слова:
спрямованість, професійно-педагогічна орієнтація, зрілість особистості, автомобільно-дорожня галузь, інженер-педагог автомобільно-дорожньої галузі.Анотація
Актуальність теми даного дослідження пов’язана з проблемами професійного самовизначення сучасної молоді та полягає в необхідності стимулювання свідомого ставлення молоді до свого фаху та підвищення якісних показників результатів професійної діяльності. Професійно-педагогічна спрямованість особистості в контексті даного дослідження виражається позитивним ставленням до професії автомобільно-дорожньої ніші, схильністю й інтересом до неї, бажанням вдосконалювати свою підготовку, задовольняти матеріальні та духовні потреби, займаючись працею у сфері свого фаху. У роботі визначено основні професійні цілі представників автомобільно-дорожньої сфери як носіїв професійного типу «людина-техніка», чим зумовлюється характер професійної спрямованості автомобілістів-дорожників. Виокремлено критерії сформованості професійно-педагогічної орієнтації особистості майбутнього працівника автомобільно-дорожньої сфери. Визначено якості професійної спрямованості особистості. Увагу зосереджено також на суміжному питанні етапів професійного самовизначення. Наголошено на динамічному характері процесу формування професійної спрямованості. Як для ініціювання процесу професійно-педагогічної орієнтації особистості, так і для підтримки інтересу здобувачів до обраного фаху існують схеми стимуляції. Завершальний етап професійного самовизначення особистості позначений стійкістю та сформованістю профорієнтаційних характеристик, результатом чого є інтегральна, наскрізна професійна спрямованість. Спрямованість є інтегрованим показником складного процесу професійно-педагогічної орієнтації особистості, зокрема й здобувачів автомобільно-дорожніх спеціальностей. Професійна спрямованість є маркером цілісності зрілої особистості, що пов’язані з особистісним прагненням до самореалізації та самоствердження. З реалізованістю та цілісністю професійної спрямованості особистості пов’язане поняття акмеологічного піку професіоналізму.Посилання
Васильев, Я. В. (2016). Целевая направленность личности: характеристика целей и жизненных циклов. Studia Humanitatis. Международный электронный научный журнал, 4. [Vasiliev, Ya. V. (2016). Target orientation of the personality: characteristics of goals and life cycles. Humanities Study. International Electronic Scientific Journal, 4. [In Russian]
Колесов, Д. В. (2008). Направленность личности. Развитие личности, 4, 8-21. [Kolesov, D. V. (2008). Personality orientation. Personality Development, 4, 8-21. [In Russian]
Никиреев, Е. М. (2004). Направленность личности и методы ее исследования. Москва: Издательcтво Московского психолого-социального института; Воронеж: НПО МОДЭК. [Nikireev, E. M. (2004). Orientation of personality and methods of its research. Moscow: Publishing House of the Moscow Psychological and Social Institute; Voronezh: NPO MODEK. [In Russian]
Рубинштейн, С. Л. (2002). Основы общей психологии. Санкт-Петербург: Питер. [Rubinstein, S. L. (2002). Fundamentals of general psychology. St. Petersburg: Peter. [In Russian]
Семенов, О. С. (2015). До питання спрямованості особистості. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Л. Українки. Сер. «Педагогічні науки», 1, 109-115. [Semenov, O. S. (2015). On the question of personality orientation. Scientific Bulletin of Lesia Ulrainka Eastern European National University. Pedagogical Sciences, 1, 109-115. [In Ukrainian]
Синякова, В. Б. (2014). Професійне самовизначення особистості. http://kyivobl.man.gov.ua/zakhody/Poradi_psihologa/PROFESIJNE_SAMOVIZNACHENNJA_OSOBISTOSTI/[ Sinyakova, V. B. (2014). Professional self-determination of personality. http://kyivobl.man.gov.ua/zakhody/Poradi_psihologa/PROFESIJNE_SAMOVIZNACHENNJA_OSOBISTOSTI/ [In Ukrainian]
Спиридонова, Е. А. (2015). Формирование профессиональной направленности личности студента как ведущий фактор профессионализма в педагогической деятельности. Психологическое сопровождение безопасности образовательной среды школы в условиях внедрения новых образовательных и профессиональных стандартов, 1, 38-42. [Spiridonova, E. A. (2015). Formation of professional orientation of the student's personality as a leading factor of professionalism in pedagogical activity. Psychological support of safety of educational environment of school in the conditions of introduction of new educational and professional standards, 1, 38-42. [In Russian]
Шупейко, И. Г., Борбот, А. Ю., Доморацкая, Е. М., Пархоменко, Д. А. (2008). Основы психологии и педагогики: практикум для студентов всех специальностей и всех форм обучения. Минск: БГУИР. [Shupeiko, I. G., Borbot, A. Yu., Domoratskaya, E. M., Parkhomenko, D. A. (2008). Fundamentals of psychology and pedagogy: a workshop for students of all specialties and all forms of education. Minsk: BGUIR. [In Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Viktoriia Kuleshova, Nadiia Razumovska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0