Методологія фотоголос (photovoice) у дослідженнях із соціальної роботи

Тетяна Семигіна

doi:10.25128/2520-6230.22.2.3

Автор(и)

Тетяна Семигіна Національне агентство кваліфікацій, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5677-1785

DOI:

https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.2.3

Ключові слова:

фотоголос, критична парадигма, документальна фотографія, соціальна робота, соціальна зміна, розширення можливостей

Анотація

Протягом останніх десятиліть відбулось зростання інтересу до використання такого візуального методу дослідження як фотоголос (photovoice). Ця стаття має на меті схарактеризувати фотоголос як методологію дослідження у соціальній роботі. У межах дослідження проведено аналіз 30 англомовних повнотекстових публікацій, більшість із яких була написана дослідниками із США. Аналіз публікацій відбувався за такими параметрами: (1) загальне призначення фотоголосу як методології досліджень у соціальній роботі та його філософія; (2) етапи та процедури використання фотоголосу, ролі дослідників та інших учасників дослідження; (3) приклади використання фотоголосу у закордонній соціальній роботі; (4) переваги та обмеження фотоголосу, виявлені дослідниками, які застосовували цю методологію у своїх наукових розвідках. Фотоголосу є партисипативним та рефлексивним методом досліджень у соціальній роботі. До його основних завдань відносять: заохотити учасників дослідження висловлювати власні думки; сформувати критичну свідомість шляхом проведення групової дискусії; досягти зміни політики. Фотоголос спирається на: феміністську теорію; критичну педагогіку; партисипативний підхід до документальної фотографії. Він використовує трансформаційні або емансипаційні рамки аналізу, які зосереджуються на соціальних змінах або діях. Використання фотоголосу передбачає дотримання низки послідовних етапів, частина з яких може повторюватися: підготовчий етап; ознайомча групова сесія; робота учасників дослідження зі збору фотографій; групове обговорення; підготовка звіту; обговорення результатів; організація виставки робіт; донесення інформації до тих, від кого залежить прийняття рішень. Фотоголос використовують для вивчення потреб різноманітних уразливих груп населення, насамперед тих, які зазнають дискримінації та чий голос часто ігнорують. Цей рефлексивний метод також може стати у пригоді при вивченні різнопланових аспектів практики соціальної роботи.

Біографія автора

Тетяна Семигіна, Національне агентство кваліфікацій, Київ

докторка політичних наук, професорка

Посилання

Батаєва, К. В. (2017). Соціальна візуалістика і медіа-візуальність. Київ: Кондор-Видавництво. [Bataeva, K. V. (2017). Social visualization and media visuality. Kyiv: Condor Publishing House. (in Ukrainian)].

Бондар, В., Одинак, Я. (2011). Візуальна соціологія: розширення епістемологічних меж соціологічної науки. Наукові записки НАУКМА. Соціологічні науки, 122: 3–9. [Bondar, V., Odinak, Ya. (2011). Visual sociology: expanding the epistemological boundaries of sociological science. Scientific notes of NAUKMA. Sociological sciences, 122: 3–9. (in Ukrainian)].

Карагодіна, О., Семигіна, Т. (2022). Перші дисертаційні дослідження із соціальної роботи в Україні: критична оцінка. Social Work and Education, 9 (1): 44-55. [Karagodina, O., Semigina, T. (2022). The first dissertation studies on social work in Ukraine: a critical assessment. Social Work and Education, 9 (1): 44-55. (in Ukrainian)]. https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.1.3.

Кошова, І. В. (2020). Фотографія як метод дослідження у психології та соціології. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя, 2: 8-18. [Koshova, I. V. (2020). Photography as a research method in psychology and sociology. Scientific notes of NSU named after M. Gogol, 2: 8-18. (in Ukrainian)]. DOI: 10.31654/2663-4902-2020-РР-2-8-18.

Марченко, А. М. (2011). Аналіз фотографічних зображень у соціології: можливості та обмеження. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства, 17: 255–258. [Marchenko, A. M. (2011). Analysis of photographic images in sociology: opportunities and limitations. Methodology, theory and practice of sociological analysis of modern society, 17: 255–258. (in Ukrainian)].

Мухина, В., Дугарова, Т. (2010). Метод научной фотографии в психологии личности и этнопсихологии. Развитие личности, 1: 152-179. [Mukhina, V., Dugarova, T. (2010). The method of scientific photography in personality psychology and ethnopsychology. Personality development, 1: 152-179. (in Ukrainian)].

Семигіна Т.В. (2020). Клієнти соціальної роботи як співдослідники. Міжгалузеві диспути: динаміка та розвиток сучасних наукових досліджень: матеріали міжнар. наукової конф. Т.2. (c. 33-35). Вінниця: МЦНД. [Semigina T.V. (2020). Social work clients as co-researchers. Interdisciplinary disputes: dynamics and development of modern scientific research: materials of the international scientific conference T.2. (c. 33-35). Vinnytsia: MCND. (in Ukrainian)].

Семигіна, Т. (2021). Критична парадигма досліджень у сучасній соціальній роботі. [Semigina, T. (2021). Critical research paradigm in modern social work]. Scholarly disputes in philosophy, sociology, political science, and history amidst globalization and digitalization : conference proceedings (pp. 96-99). Riga: Baltija Publishing. (in Ukrainian).

Фрейре, П. (2003). Педагогіка пригноблених. Київ: Юніверс. [Freire, P. (2003). Pedagogy of the oppressed. Kyiv: Universe. (in Ukrainian)].

Штомпка, П. (2007). Визуальная социология. Фотография как метод исследования. Москва: Логос. [Stompka, P. (2007). Visual sociology. Photography as a research method. Moscow: Logos. (in Russian)].

Bell, L. et al. (2020). Mothers’ voices: Hearing and assessing the contributions of ‘birth mothers’ to the development of social work interventions and family support. British Journal of Social Work. https://doi.org/10.1093/bjsw/bcaa138.

Bowers, H. P. (2017). A case study of photovoice as a critical reflection strategy in a field seminar. Practice Digest, 7(2): 1–10.

Braun, V. & Clarke, V. (2019). Reflecting on reflexive thematic analysis. Qualitative Research in Sport, Exercise and Health, 11(4): 589–597.

Breny, J. M. & McMorrow, S. L. (2021). Photovoice for Social Justice: Visual Representation in Action. USA: Sage.

Budig, K. et al.(2018). Photovoice and empowerment: Evaluating the transformative potential of a participatory action research project. BMC Public Health, 18(1): 432.

Coemans, S., Raymakers, A-L,. Vandenabeele, J., Hannes, K. (2019). Evaluating the extent to which social researchers apply feminist and empowerment frameworks in photovoice studies with female participants: A literature review. Qualitative Social Work, 18(1):37-59.

Dassah, E., Aldersey, H. M., & Norman, K. E. (2017). Photovoice and persons with physical disabilities: A scoping review of the literature. Qualitative Health Research, 27(9):1412–1422.

Desyllas, M. C. (2014). Using photovoice with sex workers: The power of art, agency and resistance. Qualitative Social Work, 13(4): 477–501.

Evans-Agnew, R. A., & Rosemberg, M. A. S. (2016). Questioning photovoice research: Whose voice? Qualitative Health Research, 26(8): 1019-1030.

Ferlatte, O. et al. (2022). Virtual Photovoice With Older Adults: Methodological Reflections during the COVID-19 Pandemic. Int J Qual Methods, doi: 10.1177/16094069221095656.

Fisher-Borne, M., & Brown, A. (2018). A Case Study Using Photovoice to Explore Racial and Social Identity Among Young Black Men: Implications for Social Work Research and Practice. Journal of Ethnic & Cultural Diversity in Social Work, 27(2): 157-175.

Hannes, K. & Parylo, O. (2014). Let’s play it safe: Ethical considerations from participants in a photovoice research project. International Journal of Qualitative Methods, 13: 255–274.

Hergenrather, K.C., Rhodes, S.D. & Clark, G. (2006) .Windows to work: Exploring employment-seeking behaviors of persons with HIV/AIDS through photovoice. AIDS Education and Prevention, 18(3): 243–258.

Hergenrather, K.C., Rhodes, S.D. & Cowan C.A. et al. (2009). Photovoice as community-based participatory research: A qualitative review. American Journal of Health Behavior, 33(6): 686–698.

Jarldon, M. (2019). Photovoice Handbook for Social Workers Method, Practicalities and Possibilities for Social Change. 1st ed. Cham: Springer International Publishing.

Jay, M. (2002). That visual turn. Journal of Visual Culture;1(1): 87-92.

Jurkowski, J.M. & Paul-Ward, A. (2007). Photovoice with vulnerable populations: Addressing disparities in health promotion among people with intellectual disabilities. Health Promotion Practice, 8(4): 358–365.

Jurkowski, J.M. (2008). Photovoice as Participatory Action Research Tool for Engaging People With Intellectual Disabilities in Research and Program Development. Intellect Dev Disabil, 46 (1): 1–11.

Kuratani, D. & Lai, E. (2011). TEAM Lab - Photovoice Literature Review. Available at: https://cpb-us-e1.wpmucdn.com/sites.usc.edu/dist/0/198/files/2018/08/Photovoice-Literature-Review-FINAL-22ltfmn.pdf.

LaDonna, K. A., & Venance, S. L. (2015). Picturing the Experience of Living With Myotonic Dystrophy (DM1): A Qualitative Exploration Using Photovoice. The Journal of neuroscience nursing, 47(5): 285–295.

Lewinson, T., Robinson-Dooley, V., & Grant, K. W. (2012). Exploring “home” through residents’ lenses: Assisted living facility residents identify homelike characteristics using photovoice. Journal of Gerontological Social Work, 55(8): 745–756.

Luthuli, A. & Wood, L. (2020). Nothing about us without us! A PALAR approach to improving inclusion in a Zimbabwean College of Education. International Journal of Inclusive Education, doi: 10.1080/13603116.2020.1766124.

Malka, M. (2022). Photo-voices from the classroom: photovoice as a creative learning methodology in social work education. Social Work Education, 41(1): 4-20.

Malka, M., Huss, E., Bendarker, L., & Musai, O. (2018). Using photovoice with children of addicted parents to integrate phenomenological and social reality. The Arts in Psychotherapy, 60: 82–90.

Peabody, C.G. (2013). Using photovoice as a tool to engage social work students in social justice. Journal of Teaching in Social Work ,33(3): 251–265.

Purcell, R. (2007). Images for change: Community development, community arts and photography. Community Development Journal, 44(1): 111–122.

Rose, G. (2004). Visual Methodologies: An Introduction to the Interpretation of Visual Materials. London: Sage.

Russell, A.C. & Diaz, N.D. (2013). Photography in social work research: Using visual image to humanize findings. Qualitative Social Work.;12(4):433-453.

Strack, R.W., Magill, C., & McDonagh, K. (2000). Engaging youth through Photovoice. Health Promotion Practice, 5(1):49-58.

Streng, J.M., Rhodes, S.D., Ayala, G.X., et al. (2004). Realidad Latina: Latino adolescents, their school, and a university use Photovoice to examine and address the influence of immigration. Journal of interprofessional care, 18(4): 403-15.

Sutton-Brown, C. A. (2014). Photovoice: A Methodological Guide. Photography and Culture, 7(2): 169-185.

Wang, C.C. & Burris, M.A. (1997). Photovoice: Concept, methodology, and use for participatory needs assessment. Health Education & Behavior, 24(3): 369–387.

Weiler, K. (1988). Women Teaching for Change: Gender, Class, and Power. New York: Bergin & Garvey.

Weiser, J. (2002). Phototherapy techniques: exploring the secrets of personal snapshots and family albums. Child and Family, Spring/Summer, 16-25.

Wiltshire, G. & Ronkainen, N. (2021). A realist approach to thematic analysis: making sense of qualitative data through experiential, inferential and dispositional themes. Journal of Critical Realism, 20 (2): 159-180.

Yancey, K. B., ed. (1994). Voices on voice: Perspectives, definitions, inquiry. Urbana, IL: National Council of Teachers of English.

Yoshihama, M., & Yunomae, T. (2018). Participatory investigation of the great east Japan disaster: PhotoVoice from women affected by the calamity. Social Work, 63(3):234–243.