Розвиток інклюзивної компетентності у системі післядипломної освіти: теоретичні, методичні та практичні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.2.10Ключові слова:
інклюзивна компетентність, післядипломна освіта, самоосвіта, акмеологічний підхід, організація навчанняАнотація
Актуальність дослідження обумовлена потребою формування у педагогів інклюзивної компетентності у системі післядипломної освіти. Було враховано, що якість освіти для дітей з особливими потребами не має відрізняється від якості освіти, яку здобувають здорові діти. З цієї точки зору саме інклюзивний підхід є нині пріоритетним під час організації навчання в освітніх закладах для дітей з особливими освітніми потребами. Метою дослідження було проаналізувати потенціал Центру післядипломної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка у вдосконаленні інклюзивної компетентності педагогів та стимулюванні їхньої самоосвіти з використанням акмеологічного підходу. Об’єкт дослідження – особливості організації освітнього процесу у системі післядипломної освіти для розвитку інклюзивної компетентності педагогів. У статті реалізовано такі дослідницькі завдання: 1) досліджено інклюзивну компетентність як складову професіоналізму сучасного педагога освітнього закладу; 2) проаналізовано особливості організації освітнього процесу у Центрі післядипломної освіти у площині формування у педагогів інклюзивної компетентності й висвітлено зміст освітніх програм; 3) доведено потенціал акмеологічного підходу під час формування у слухачів курсів підвищення кваліфікації інклюзивної компетентності. З метою вдосконалення теоретичної, методологічної на практичної складової інклюзивної компетентності слухачів запропоновано авторські освітні програми. Освітні програми розроблені з урахуванням принципу наступності та на засадах акмеологічного підходу. У дослідженні використані загальнонаукові методи, а саме: індуктивний, дедуктивний, аналітичний, порівняння та синтезу. У практичній частині статті доведено, що розроблені освітні програми не лише сприяють формуванню інклюзивної компетентності, а й стимулюють самоосвітню діяльність.Посилання
Boldyreva, V. E. (2012). Integration and inclusion as the main models of education of children with special educational needs. Current issues of education and upbringing of people with special needs. № 9. Рp. 10−17. (in Ukrainian).
Borokhvina, T. (2018). Inclusive education: genesis and basic principles. Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk. Ser. Pedagogy. Ternopil: TNPU. № 2. S. 164–169. (in Ukrainian).
Chupakhina, S., Lopatynska, N., Proskurniak, O., Shevchuk, V., Kozibroda, L. (2020). Formation of an inclusive educational environment of educational institutions. Revista Tempos E Espaços Em Educação, 13(32), 1–19.
Danilova, G. S. (2002). Teacher professionalism on the threshold of the third millennium. Educational information. №4. P. 2–5. (in Ukrainian).
Danilova, G. S. (2003). Acmeology is three "P": professionalism, decency, patriotism. Education. №9 (5026). P. 19–20. (in Ukrainian).
Gonczi A. Competency-based learning : a dubious past – an assured future? Understanding learning at work, eds. D. Boud and J. Garrck, Routledge, London and New York, 1999. P. 180–197.
Horishna, N. (2021). Educational strategies for children with special educational needs: analysis of foreign experience. Petrovsky O. M, 120.
Kalaur, S. M. (2017). Psychological and pedagogical characteristics of the inclusive approach as a basis for the organization of education of children with special needs. Mountain school of the Ukrainian Carpathians. Scientific professional publication on pedagogical sciences. № 16. Ivano-Frankivsk: Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Pp. 58–62. (in Ukrainian).
Kalaur, S., & Soroka, O. (2020). The acmeology’s opportunity in the professional training of future socio-cultural managers’ activities: methodological and practical accents. Social Work and Education, 7(1), 124-134. https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.1.9. (in Ukrainian).
Kirilenko, S. V. (2018). Acmeological aspects of the development of psychological and pedagogical competence of teachers. I will teach. Everything for work. №9 / 10. Pp. 104–115. (in Ukrainian).
Leshchuk, H. (2021). Inclusive communication as a tool for the formation of inclusive culture: terminological analysis. Social Work and Education, Vol. 8, No. 3. pp. 364-372. https://doi.org/ 10.25128/2520-6230.21.3.5. (in Ukrainian).
Luchik, S. D, & Luchik, V. E (2020). Development of inclusion in higher education. Innovations of partnership interaction of education, economy and social protection in the conditions of inclusion and pragmatic rehabilitation of society: materials of the IV international scientific-practical conference. Kamyanets-Podilsky: Podolsk Special Educational and Rehabilitation Socio-Economic College. Pp. 19–21. (in Ukrainian).
Malyshevska, I. (2016). Current aspects of inclusive education in Ukraine. Problems of modern teacher training. №13. Pp. 205–211. (in Ukrainian).
Mattson E. H., Hansen A. M. (2009). Inclusive and exclusive education in Sweden: principals’ opinions and experiences. European Journal of Special Needs Education. 24(4). Р. 465–472.
Oliver, М., Barпes, С. Disabled Реорlе and Social Роlісу. From Exclusion to Inclusion. London New-York: Longman, 1998. 192 p.
Ravaud, F.-F., Stiker, H. Inklusion and exclusion. Encyklopedia of disability. Sage: Thousand Oaks. 2006. Р. 923–927.
Robinson, S. (1995). Drama and Personal, Social and Moral Education. Birmingham : CSS Birmingham City Counsil, Education Departement. 168 p.
Sukhovienko, N. A. (2018). Preparation of future educators of preschool educational institutions for professional activity in the conditions of inclusive education: dis. … cand. ped. Sciences: 13.00.04 / Natalia Anatoliyivna Sukhovienko. Khmelnytskyi. 292 s. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Світлана Калаур, Ганна Слозанська, Наталія Гончарук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).