Зарубіжний досвід впровадження музичної терапії: навчання, виховання та професійні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.4.6Ключові слова:
музична терапія;, музичне виховання, пацієнт, навчання музикотерапії, реляційна терапіяАнотація
Відповідати на питання "що таке музична терапія?" коротко та всебічно може бути складно, особливо для нових студентів, які вступають на навчання. Більшість досвідчених практиків можуть представити лише кілька коротких речень та відповідей, щоб підсумувати та описати свою роботу. Але зображуючи власний досвід та враження від професійної діяльності у музичній терапії – досвідчені практики зіштовхуються з проблемою, що пояснити іншим актуальність професії музичного терапевта є досить складно. Відображаючи це, багато практиків навчаються як пояснювати музичну терапію іншим, описуючи власний досвід та окремі випадки із власної практики, в якій використання музики змінило ситуацію, а також навчаються як підтримувати та допомагати людині. Музична терапія постійно зростає у визнанні на міжнародному рівні. Її доказова база розширюється та консолідується, тому починає з'являтися теоретична зрілість. Це гарна можливість для навчання та опанування професії музичного терапевта. Вибір кар’єри музичного терапевта може бути складним та захоплюючим. Робота з музикою щодня, сприяння позитивним змінам у житті людей та наявність регулярних можливостей ділитися та співпрацювати з іншими практиками, за допомогою командної роботи та участі в національних та міжнародних конференціях – ось деякі з аспектів, які роблять музичну терапію фантастичною роботою. У статті обговорюються визначення музичної терапії, а також декілька складових, що визначають музичну терапію на міжнародному рівні: зміст та зв’язок з музичною терапією протягом усього життя, моделі та підходи до музичної терапії, методи музичної терапії, дослідження з музичної терапії, навчання музиці та професійні питання.Посилання
Bruscia, K. E. (2014). Defining Music Therapy. Barselona Publishers.
Canga, B., Hahm, C.L., Lucido, D., Grossbard, M.L., and Loewy, J.V. (2012). Environmental music therapy: A pilot study on the effects of music therapy in a chemotherapy infusion suite. Music and Medicine 4(4): 221-230.
Daveson, B. and Kennelly, J. (2011). Reflections regarding Australian music therapy supervi-sion: Guidance and recommendations for establishing internal and external supervisory arrangements aided by cross-national reflection. Australian Journal of Music Therapy 22: 24.
De Backer, J., Nöcker-Ribeupierre, M., and Sutton, J. (2014). Music therapy in Europe. In Jos De Backer and Julie Sutton (eds), The music in music therapy: Psychodynamic music therapy in Europe: clinical, theoretical and research approaches, pp. 24-36. London: Jessica Kingsley Publishers.
Dileo, C. (2013). Life can only be understood backwards; But it must be lived forward. Voices: A World Forum for Music Therapy 13(1).
Edwards, J. (2005). The role of the music therapist in working with hospitalized children. Music Therapy Perspectives 23: 36-44.
Edwards, J. (2013). Examining the role and functions of self-development in healthcare therapy trainings: A review of the literature with a modest proposal for the use of learning agree-ments. European Journal of Psychotherapy & Counselling 15(3): 214-232.
Edwards, J. (2014). Facilitating the highly bonded cohort: Should more be done to anticipate and reduce the potential for hyper-cohesiveness and deindividuation in therapy training cohorts in universities? European Journal of Psychotherapy & Counselling 16: 114-126.
Fowler, K.L. (2006). The relations between personality characteristics, work environment, and the professional well-being of music therapists. Journal of Music Therapy 43(3): 174-197.
Geist, K., McCarthy, J., Rodgers-Smith, A., and Porter, J. (2008). Integrating Music Therapy Services and Speech-Language Therapy Services for Children with Severe Communication Impairments: A Co-Treatment Model. Journal of Instructional Psychology 35(4): 311-316.
Hamilton, L., Cross, J., and Kennelly, J. (2001). The interface of music therapy and speech pathology in the rehabilitation of children with acquired brain injury. Australian Journal of Music Therapy 12: 13.
Ledger, A. (2015). Developing new posts in music therapy. In: J Edwards (ed.), Oxford Handbook of Music Therapy. Oxford: Oxford University Press.
Loewy, Joanne V.(2001) Music Therapy Perspectives, Volume 19(2): 134–136.
O'Kelly, J. and Koffman, J. (2007). Multidisciplinary perspectives of music therapy in adult palliative care. Palliative Medicine 21(3): 235-241.
Radey, M. and Figley, C. R. (2007). The social psychology of compassion. Clinical Social Work Journal 35(3):207-214.
Register, D. (2013). Professional recognition of music therapy: Past, present, and future. Music Therapy Perspectives 31(2): 159-165.
Skovholt, T.M. and Trotter-Mathison, M.J. (2014). The Resilient Practitioner: Burnout Prevention and Self-care Strategies for Counselors, Therapists, Teachers, and Health Professionals. London: Routledge.
Teyber, E. and Teyber, F.M. (2014). Working with the process dimension in relational thera-pies: Guidelines for clinical training. Psychotherapy 51(3): 334-341.
Vega, V.P. (2010). Personality, burnout, and longevity among professional music therapists. Journal of Music Therapy 47(2): 155-179.
Waller, D. and Guthrie, M. (2013). The sociology of regulation: The case of psychotherapy and counselling and the experience of the arts therapies. British Journal of Guidance and Counselling 41(1): 4-13.
Wheeler, B.L., Shultis, C.L., and Polen, D. (2005). Clinical Training Guide for the Student Music Therapist. Gilsum, NH: Barcelona Publishers.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Руфіна Добровольська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0