Кола пекла чи кола підтримки? (застосування концепції «людина в оточенні» у практиці соціальної роботи)

Тетяна Семигіна; Ольга  Столярик

doi:10.25128/2520-6230.23.2.3

Автор(и)

Тетяна Семигіна Національне агентство кваліфікацій, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5677-1785
Ольга Столярик Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0003-1105-2861

DOI:

https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.2.3

Ключові слова:

людина в оточенні, екосистемна соціальна робота, оточення людини, мікросередовище, ресурси середовища, мережа підтримки

Анотація

Сучасні тенденції розвитку клієнтоцентрованих підходів у соціальній роботі, які спираються на внутрішні ресурси клієнта та його сильні сторони, хоча й розглядають людину як експерта у власній життєвій ситуації та таку, яка здатна справлятися із життєвими викликами, зосереджують увагу на впливі середовища, в якому клієнт перебуває. Ця розвідка ґрунтується на теоретичному аналізі концепції «людина в середовищі» та рефлексії досвіду використання інструментарію, що спирається на цю концепцію, у авторських структурованих інтервенціях, орієнтованих на розвиток сильних сторін клієнтів. Проведений аналіз академічної літератури підтвердив, що «людина в оточенні», розвинена у 1980-х роках, залишається. популярною концепцією екосистемної соціальної роботи. Вона пропонує розглядати досвід та життєву ситуацію клієнта крізь лінзи залежності від зовнішнього середовища. Оточення індивіда впливає на те, як він оцінює навколишню дійсність та процеси, що відбувається у його житті, спосіб мислення, моделі поведінки у відповідь на труднощі. З погляду цієї концепції мета соціальної роботи полягає у розумінні потреб та проблем клієнтів через вивчення впливу навколишнього середовища, пошуку та оцінки ресурсності соціальних систем, які впливають на добробут клієнтів, роботи над їх зміцненням. Концепція «людина в оточенні» використовується з метою отримання цілісного уявлення про вплив середовища на клієнтів, вона може застосовуватися як основа для практичних втручань, орієнтованих на наснаження сильних сторін, що дозволяє чинити опір соціальному тиску, відстоювати власні інтереси та потреби, укріпить віру у власну спроможність. Досвід апробації технік, побудованих на концепції «людина в оточенні» дає підстави вести мову, що вони допомагають клієнтам осмислити свою залежність від систем середовища, виявити «токсичне оточення», усвідомити можливість контролю над власним життям, зміцнити віру у власні сили та здатність приймати рішення щодо бажаних стосунків у житті людини.

Біографії авторів

Тетяна Семигіна, Національне агентство кваліфікацій, Київ

докторка політичних наук, професорка, членкиня Національного агентства кваліфікацій, Київ

Ольга Столярик, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів

докторка філософії із соціальної роботи, асистентка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів ORCID ID:

Посилання

Барська, Ю., Бойко, А., Йорік, Р. та ін. (2017). Оцінка перспективного інтегрованого втручання серед людей, які живуть з ВІЛ. Звіт про результати дослідження. Київ: RESPOND. [Barska, Y., Boyko, A., Yorik, R. et al. (2017). Otsinka perspektyvnoho intehrovanoho vtruchannya sered lyudey, yaki zhyvutʹz VIL [Assessment of promising integrated intervention among people living with HIV]. Kyiv: RESPOND. (in Ukrainian)].

Гальчинська, О. & Семигіна, Т. (2017). Втручання з розвитку економічної самостійності «Майстерня можливостей». Київ: Поліграф-плюс. [Galchynska, O. & Semigina, T. (2017). Vtruchannya z rozvytku ekonomichnoyi samostiynosti «Maysternya mozhlyvostey» [Intervention on the development of economic independence "Studio of opportunities"]. Kyiv: Polygraph-plus. (in Ukrainian).

Кабаченко, Н. В. & Семигіна, Т. В. (2004). Особливості застосування екологічного підходу в практиці соціальної роботи. Наукові записки НаУКМА: Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота, 33, 73-78. [Kabachenko, N. V. & Semigina, T. V. (2004). [Peculiarities of applying the ecological approach in the practice of social work]. (in Ukrainian).

Семигіна, Т. & Столярик, О. (2022). Використання технік майндфулнес у соціальній роботі: рефлексія досвіду. Ввічливість. Humanitas, 5, 67–75. [Semigina, T. & Stoliaryk, O. (2022). Vykorystannya tekhnik mayndfulnes u sotsialʹniy roboti: refleksiya dosvidu [Using mindfulness techniques in social work: reflection of experience]. Vvichlyvistʹ. Humanitas, 5, 67–75]. (in Ukrainian). https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.5.9

Столярик, О. & Семигіна, Т. (2022a). Орієнтація на оптимізм та щастя: психологічні основи розвитку сильних сторін клієнтів соціальної роботи. Соціальна робота та соціальна освіта, 2, 143-157. [Stoliaryk, O. & Semigina, T. (2022a). Oriyentatsiya na optymizm ta shchastya: psykholohichni osnovy rozvytku sylʹnykh storin kliyentiv sotsialʹnoyi roboty [Optimism and happiness orientation: psychological foundations of the development of strengths of social work clients]. Sotsialʹna robota ta sotsialʹna osvita, 2, 143-157]. (in Ukrainian). https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(9).2022.267333

Столярик, О. & Семигіна, Т. (2022b). Підхід, орієнтований на сильні сторони: огляд основних принципів. Ввічливість. Humanitas, 4, 59–67. [Stoliaryk, O. & Semigina, T. (2022b). Pidkhid, oriyentovanyy na sylʹni storony: ohlyad osnovnykh pryntsypiv [The Strengths-Based Approach: A Review of Basic Principles]. Vvichlyvistʹ. Humanitas, 4, 59–67]. (in Ukrainian). https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.4.8

Столярик, О. & Семигіна, Т. (2022c). Соціальна робота із сім’ями, які виховують дітей з аутизмом: інтервенція з розвитку сильних сторін. [Stoliaryk, O. & Semigina, T. (2022c). Sotsialʹna robota iz sim'yamy, yaki vykhovuyutʹ ditey z autyzmom: interventsiya z rozvytku sylʹnykh storin [Social work with families raising children with autism: A strengths-based intervention]. Тallinn: Teadmus. (in Ukrainian).

Akesson, B., Burns, V. & Hordyk, S. R. (2017). The place of place in social work: Rethinking the person-in-environment model in social work education and practice. Journal of Social Work Education, 53(3), 372–383.

Bellinger, A. & Ford, D. (2022). The Strengths Approach in Practice: How It Changes Lives. Bristol, Policy Press.

Bronfenbrenner, U. (1992). Ecological systems theory. In: R. Vasta (ed.). Six theories of child development: Revised formulations and current issues (pp. 187–249). London and Philadelphia: Jessica Kingsley Publishers.

Bu, H. & Duan, W. (2021). Strength-Based Flourishing Intervention to Promote Resilience in Individuals With Physical Disabilities in Disadvantaged Communities: A Randomized Controlled Trial. Research on Social Work Practice, 31(1), 53–64. https://doi.org/10.1177/1049731520959445

Chandhok, G. & Anand, M. (2020). Practising Strength-Based Approach with Women Survivors of Domestic Violence. In: Anand, M. (eds). Gender and Mental Health. Singapore: Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-15-5393-6_16

Clancy, J. (1995). Ecological school social work: The reality and the vision. Children & Schools, 17(1), 40-47.

Cook, E. P. (2015). Understanding people in context: The ecological perspective in counseling. Alexandria, VA: John Wiley & Sons.

Darling, N. (2007). Ecological systems theory: The person in the center of the circles. Research in human development, 4(3-4), 203-217.

De Jesús, M.P., Rodríguez, E. & Anaya, G. (2021). Systems Theory: The Case of Esperanza. In: Dealey, R.P. & Evans, M.R. (eds). Discovering Theory in Clinical Practice. Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-57310-2_12

Department of Health and Social Care (2019). Strengths-based approach: Practice Framework and Practice Handbook. https://www.gov.uk/government/publications/strengths-based-social-work-practice-framework-and-handbook

Drisko, J. W. & Grady, M. D. (2019). Evidence-Based Practice in Clinical Social Work. Cham: Springer.

Dybicz, P. (2015) From Person-in-Environment to Strengths: The Promise of Postmodern Practice. Journal of Social Work Education, 51(2), 237-249. https://doi.org/10.1080/10437797.2015.1012923

Fransham, L. & Blood, I. (2018). Supporting older people using attachment-informed and strengths-based approaches. London and Philadelphia: Jessica Kingsley Publishers.

Germain, C. B. & Gitterman, A. (1980). The life model of social work practice. New York, NY: Columbia University Press.

Hare, I. (2004). Defining social work for the 21st century. The International Federation of Social Workers' revised definition of social work. International Social Work, 47, 407-424.

Healy, K. (2022). Social work theories in context: Creating frameworks for practice. Sydney: Bloomsbury Publishing.

Houle, J. et al. (2018) Public housing tenants’ perspective on residential environment and positive well-being: An empowerment-based Photovoice study and its implications for social work. Journal of Social Work, 18(6), 703-731.

Kemp, S. P. (2009). Place matters: Toward a rejuvenated theory of environment for direct social work practice. In: W. Borden (ed.). Reshaping theory in contemporary social work: Toward a critical pluralism in clinical practice (pp. 134–165). New York: Columbia University Press.

Liu, X. et al. (2021). A Strength-Based Online Community Intervention (SOCI) for promoting resilience among adults in Hubei province, China, during COVID-19 lockdown. Asia Pacific Journal of Social Work and Development, 31(4), 253-270. https://doi.org/10.1080/02185385.2021.1923560

Marsiglia, F. F., Kulis, S. S. & Lechuga- Peña, S. (2021). Diversity, oppression, and change: Culturally grounded social work (3d ed.). New York: Oxford University Press.

McDonald-Harker, C., Drolet, J. & Sehgal, A. (2021). A Strength-based Approach to Exploring Factors that Contribute to Resilience Among Children and Youth Impacted by Disaster. The British Journal of Social Work, 51(5), 1897–1916. https://doi.org/10.1093/bjsw/bcab109

Meyer, C. H. (2015). The eco-systems perspective. In: Dorfman, R. A. (ed.). Paradigms of clinical social work (pp. 303-322). New York: Routledge.

Probst, B. (2013) Living with and living within: Visions of ‘environment’ in contemporary social work. Qualitative Social Work, 12(5), 689-704.

Rutter, M. (2006). Implications of resilience concepts for scientific understanding. Annals of the New York Academy of Sciences, 1094(1), 1-12.

Saleebey, D. (2012). The strengths perspective in social work practice (6th ed.). Upper Saddle River: Pearson Education Inc.

Sanders, J. & Munford, R. (2009). Working with Families: Strengths-based approaches. Wellington: Dunmore Publishing.

Semigina, T. & Tymoshenko, N. (2016). «I feel alive!»: developing an empowering intervention for HIV-positive women in Ukraine. Social Dialogue, 14, 28-31.

Siporin, M. (1980). Ecological systems theory in social work. Journal of Sociology and Social Welfare, 7, 507–532.

Stoliaryk, O. & Semigina, T. (2022). “Does Change Last?”: Evaluating the Strengths-Based Intervention for Families Raising Children with Autism. The New Educational Review, 69, 209-220.

Van Wormer, K. (2010). Human behavior in the social environment, micro level: Individuals and families (2nd ed.). New York, NY: Oxford University Press.

Weiss-Gal, I. (2008). The Person-in-Environment Approach: Professional Ideology and Practice of Social Workers in Israel. Social Work, 53(1), 65-75.

Woods, M. E. & Hollis, F. (1990). Casework a psychosocial therapy (4th ed.). New York: McGraw-Hill.

Zastrow, C. & Kirst-Ashman, K. (2012). Understanding human behavior and the social environment (9th ed.). Belmont: Brooks/Cole, Cengage Learning.