Реалізації ідей гуманізму в альтернативній освіті: зарубіжний досвід
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.3.10Ключові слова:
гуманізм, альтернативна педагогіка, альтернативна освіта, заклади альтернативної освіти, форми альтернативної освіти, функціїАнотація
У сучасних умовах чітко відслідковується тенденція зростання вимог до системи освіти щодо її відповідності як потребам суспільства в цілому так і потребам і запитам різних категорій споживачів освітніх послуг. Міжнародною практикою визнано, що одним із способів модернізації традиційної освітньої системи є упровадження альтернативної освіти. Тому в умовах сьогодення у багатьох країнах світу альтернативна освіта є не тільки сформованою й інкорпорованою в загальну освітню систему; вона виступає вагомим чинником вдосконалення традиційної системи освіти та її відповідності стандартам і запитам різних категорій споживачів освітніх послуг. Сучасні реалії України, що зумовлені широкомасштабною війною росії проти нашої держави, яка спричинила масштабне внутрішнє переміщення громадян країни, виїзд мільйонів із них за межі країни, значну кількість поранених і психічно травмованих, для яких актуальною є проблема вибору відповідних форм освіти, розвитку, життєвого і професійного самовизначення і самореалізації, що з особливою гостротою ставить на порядок денний необхідність і доцільність модернізації наявної системи освіти. У статті здійснено аналіз змісту наукових дефініцій альтернативна педагогіка, альтернативна освіта, форми альтернативної освіти; розкрито потенційні можливості альтернативної освіти; схарактеризовано провідні стратегії, що лежать в основі діяльності зарубіжних альтернативних закладів освіти (бріколажу, візуалізації, множинності інтелекту і трансдисциплінарності). Розкрито особливості функціонування окремих закладів альтернативної освіти, які заслуговують особливої уваги щодо упровадження концептуальних ідей їх функціонування в освітньому просторі України з метою гуманізації системи освіти в Україні і створення сприятливих умов розвитку, життєвого і професійного самовизначення і самореалізації усіх членів суспільства, особливо дітей і молоді.Посилання
Заболотна, О. А. (2013). Теорія і практика альтернативної шкільної освіти у країнах Європейського Союзу: монографія. Умань: ФОП Жовтий. 372 с. [Zabolotna, O. A. (2013). Theory and practice of alternative school education in the countries of the European Union: monograph. Uman: FOP Yellow. 372 p. [in Ukrainian].
Козубовська, І. В. Палкуш, В. П., Товканець, О. С. (2021). Розвиток альтернативної освіти в США. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород. Говерла. Вип. 2 (49). С. 62-65. [Kozubovska, I. V. Palkush, V. P., Tovkanets, O. S. (2021). Development of alternative education in the USA. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Pedagogy. Social work. Uzhhorod Hoverla Vol.2(49). P.62-65. [in Ukrainian].
Raywid, M.A. (2004). Alternative schools: The state of the art. Educational Leadership. № 52 (1). P.26−35.
Sliwka, A. The contribution of Alternative Education. URL: http://www.oecd.org/edu/ceri/40805108.pdf
Sliwerski, B. (1995). Edukacja – wybrane kontrowersje i dylematy. Pedagogika alternatywna: dylematy teorii / red. nauk. Bogusław Śliwerski. – Łódź ; Kraków : Impuls, 1995. S. 205–217.
Woods, Ph. A. (2008). Alternative Education for the 21st Century: Philosophies, Approaches, Visions. Palgrave Macmillan, 2008. 300 p.
Encyklopedia pedagogiczna XXI wieku (2003). Warszawa: Wydawnictwo Academicke «Zak». Tom IV. S. 102-106.
Тезаурус UNESCO. URL: http://www.ibe.unesco.org/en/services/publications/ibe-education-thesaurus/ 2007-edition.html
Korn, C. V. (1991). Alternative American Schools: Ideals in Action. Ithaca: SUNY Press. 223 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Віра Поліщук, Оксана Пришляк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).