Стратегії освітнього та соціального втручання в умовах вразливості: Україна, пам'ять і надія

Анотація

З початком війни в Україні у 2014 році, а точніше її другої фази з 2022 року, вона призвела до найбільшого переміщення населення на європейській території з часів Другої світової війни (УВКБ ООН). ЄС посилив свою політику допомоги біженцям у різних країнах, що входять до складу ЄС з метою сприяння кращому соціальному та правовому захисту осіб українського походження. У цьому контексті метою цієї статті є представлення досвіду солідарних дій в університетському середовищі та соціальних суб'єктів, які втрутилися в цю ситуацію через освітні стратегії, навчання та послуги (A&S), а також аналіз моделі надання соціальних послуг через Центри прийому, догляду та перенаправлення переміщених українців (CREADE) при Міністерстві інклюзії, соціального забезпечення та міграції Іспанії. З цього досвіду освітньої та соціальної роботи можна зробити кілька висновків: скоординована реалізація та подальша оцінка спільних планів і дій соціальних служб на місцевому та громадському рівнях покращує вплив на модель соціальної допомоги, а отже, і на добробут переміщених осіб, оскільки вони відчувають, що їхні потреби задовольняються і що про них піклуються, незважаючи на ситуацію, в якій вони опинилися; більша залученість до процесу досягається завдяки оцінці потреб, які висувають самі постраждалі люди; а цінності громадянства та соціальної відповідальності зміцнюються завдяки солідарності та навчальним заходам через соціально-освітні стратегії з використанням методології навчання та надання послуг (A&S).