«Буен Вівір» як глобальний пріоритет соціальної роботи на 2024 -2026 роки
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.4.4Ключові слова:
соціальна робота, соціальний розвиток, глобальні пріоритети, Буен Вівір., екосоціальний підхід, трансформаційні зміниАнотація
Починаючи з 2012 року три глобальні організації, які об’єднують соціальних працівників, – Міжнародна асоціація шкіл соціальної роботи (IASSW), Міжнародна рада соціального добробуту (ICSW) та Міжнародна федерація соціальних працівників (IFSW) – пропонують фаховій спільноті своє бачення глобальних пріоритетів соціальної роботи та соціального розвитку. На 2024-2026 рік було визначено таку тему, як «Буен Вівір: Спільне майбутнє для трансформаційних змін». Мета цієї статті полягає в тому, щоб розглянути історію формулювання глобальних пріоритетів соціальної роботи, а також обговорити впровадження концепції «Буен Вівір» у практику соціальної роботи. Стаття базується на синтезі інформації з різних джерел та особистої рефлексії. У матеріалі наведено та проаналізовано документ «Глобальні пріоритети соціальної роботи та соціального розвитку: зобов’язання щодо дій», впровадження якого відбувалось у 2012-2020 роках. Представлено зміст глобальні пріоритети соціальної роботи у 2020-2023 роках. Обговорено переваги наявності глобального фахового бачення розвитку професії та її місця у сучасному світі. Особливу вагу приділено змісту та ключовим характеристикам доволі контроверсійної концепції «Буен Вівір» («Добре життя», «Buen Vivir», «Sumak Kawsay»). Визначено її переваги та обмірковано виклики для соціальної роботи. У статті подано авторський переклад заяви трьох глобальних організацій, в якій обґрунтовано вибір цієї концепції як ключової глобальної теми на найближчі роки, потребу у розвитку політичної соціальної роботи та мікросоціальних практик, використання знань корінних народів. У висновках наголошується, що проведений аналіз змісту глобальних пріоритетів соціальної роботи та соціального розвитку, оприлюднених у 2012-2023 роках, засвідчує радикалізацію соціальної роботи у просуванні егалітарних ідей та її орієнтацію на екосоціальні підходиПосилання
Barbera, R. (2023). A Radical Social Work Manifesto in Free Verse. Journal of Progressive Human Services, 34(2), 206-209.
Beling, A. E., Cubillo-Guevara, A. P., Vanhulst, J., & Hidalgo-Capitán, A. L. (2021). Buen vivir (Good Living): A “Glocal” Genealogy of a Latin American Utopia for the World. Latin American Perspectives, 48(3), 17-34.
Castillo, M. A. (2022) Implementing indigenous paradigms: the paradoxes of actualizing Sumak Kawsay.Administrative Theory & Praxis, 44, 340-362.
Council of Europe (2002). Compass: Manual for Human Rights Education with Young People. https://www.coe.int/uk/web/compass
FELBER, C. (2018). Economy for the common good: the alternative economic model for sustainability. 6TH ED. PIPER PAPERBACK.
Fraser, N. (2007). Feminist politics in the age of recognition: A two-dimensional approach to gender justice. Studies in Social Justice, 1 (1), 23–35.
Hidalgo-Capitán, A.L. & and Cubillo-Guevara, A. P. (2017). Deconstruction and Genealogy of Latin American Good Living (Buen Vivir). The (Triune) Good Living and its
Diverse Intellectual Wellsprings. In: Alternative Pathways to Sustainable Development: Lessons from Latin America (pp. 23-50). Geneva, Boston: Graduate Institute Publications, Brill-Nijhoff.
IASSW (2023). Buen Vivir: Shared Future for Transformative Change. https://www.iassw-aiets.org/wp-content/uploads/2023/10/GlobalAgenda-Annoucement.pdf
Ife, J. (2012). Decolonizing social work: The power of indigenous knowledge. Routledge.
IFSW (2023). The global agenda. https://www.ifsw.org/social-work-action/the-global-agenda
IFSW(2012). The Global Agenda for Social Work and Social Development. https://www.ifsw.org/wp-content/uploads/ifsw-cdn/assets/globalagenda2012.pdf
Kamali, M., & Jönsson, J. H. (2019). Revolutionary social work: promoting sustainable justice. Critical and Radical Social Work, 7(3), 293-314.
Lavalette, M., ed. (2011). Radical social work today: Social work at the crossroads. Policy Press.
Nadkarni, V. V. & Semigina, T. (2015). International Association of Schools of Social Work. In: Wright J. D., ed. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences. 2d ed. (v.12, pp. 474–479). Oxford: Elsevier.
Paz, L. (2022). Utopía revolucionaria EL BUEN VIVIR: motivación de la espiritualidad Maya. Libro Inteligente.
Ramírez-Cendrero, J. M., García, S. & Santillán, A. (2017). Sumak kawsay in Ecuador: The role of communitarian economy and the experience of the rural communities in Sarayaku (Ecuadorian Amazonia). Journal of Rural Studies, 53, 111-121.
Rankopo, M. J. & Osei-Hwedie, K. (2011). Globalization and Culturally Relevant Social Work: African Perspectives on Indigenization. International Social Work, 54(1), 137–147;
Semigina ,T. & Karagodina, O. (2021). Global modalities for social workers: will Ukrainian education use the momentum to change? Social Work and Education, 8(2), 275-289.
Shebell, E. & Moser, S. (2019). Planning for the Buen Vivir : socialism, decentralisation and urbanisation in rural Ecuador. International Development Planning Review, 41(4), 473-494.
Trygged, S. (2010). Balancing the Global and the Local: Some Normative Reflections on International Social Work. International Social Work, 53(5), 644–655.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Tetyana SEMIGINA
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).