КОНСТРУЮВАННЯ МОДЕЛІ СПРИЙНЯТТЯ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.25128/2520-6230.24.2.6Ключові слова:
надійність інструменту, валідність інструменту, сприйняття безпекиАнотація
Політика пом’якшення наслідків, метою якої є інформативний контроль пандемії з точки зору її впливу на громадське здоров’я, виділяється тим, що враховує ризики як невід’ємну частину соціальної комунікації. У цьому сенсі метою цієї роботи було моделювання соціального сприйняття ризиків, пов’язаних з пандеміями SARS CoV-2 та Covid-19. Було встановлено вісі, траєкторії та зв’язки між категоріями, які пояснюють і передбачають наслідки ізоляції та стратегій соціального дистанціювання, посилаючись на розширення дослідження в умовах ізолювання та в умовах високого ризику, таких як лікарні, місця для самообслуговування. Констатовано, що теорія сприйняття безпеки базується на дев’яти вимірах самої безпеки, пов’язаних із територією, нацією, громадянством, громадськістю, приватним життям, людиною та Інтернетом. З’ясовано, що безпека людини є фактором, який найбільше відображає перцептивну структуру безпеки. У контексті дослідження безпеки людини вдалося помітити наявність конфлікту між державотворцями (правителями) та громадянами (керованими), а також появ громадянської та приватної безпеки. Стосовно досліджень безпеки, де виділяється постійна примусова та переконлива вибудова державних стосунків з громадянами. Це дослідження показало, що безпека людини є виміром, який пояснює відмінності та схожість між правителями та керованими. Розвиток цього виміру дозволить нам помітити перехід від системи примусу до системи переконання. З’ясовано, що сприйняття безпеки є багатовимірним психологічним феноменом, яке випливає зі взаємодії влади та громадян щодо запобігання злочинності, здійснення правосуддя та соціальної реабілітації. Внесок цього дослідження стосується надійності та валідності інструменту, який вимірював сім вимірів безпеки: територіальний, національний, людський, державний, публічний, приватний і цифровий. Дослідження громадської безпеки дає можливість пояснити це явище з позиції ефективності та результативності, але в цій роботі було досліджено появу цього феномену на основі вивчення структури сприйняття особистості, громадянина, суспільного, людського, національного і територіального порядківПосилання
Al Sulais E, Mosli M, AlAmeel T. (2020). The psychological impact of COVID-19 pandemic on physicians in Saudi Arabia: A cross-sectional study. Saudi J Gastroenterol 6; 26: 249-55. https://www.saudijgastro.com/text.asp?2020/26/5/249/286001
Aldana, W. I. Rosas, F. J. & Garcia, C., (2018). Especificación de un modelo para el estudio de la agenda de la seguridad pública. Atlante, 9 (1), 1-20
Amemiya, M. (2020). Retrospective metanalysis of the random and homogeneous effect of the validity of the risk perception scale. American Journal of Applied Scientific Research, 10 (4), 25-35
Bustos, J. M. Ganga, F. A. Llamas, B. & Juarez, M. (2018). Contrastación de un modelo de decisión prospectiva e implicaciones para una gobernanza universitaria de la sustentabilidad. Margen, 89 (1), 1-16
Carreon, J. (2020). Neural networks of scenarios, phases and discourses of violence of the Internet. Journal of Neurology & NeUro Toxicology, 4 (3), 1-9
Carreon, J. Blanes, A. V. & Garcia, C. (2018). Confiabilidad y validez de un modelo de gobernanza percibida de la inseguridad. Sin Frontera, 11 (27), 1-53
Carreon, J. Garcia, C. & Blanes, A. V. (2018). Redes de violencia en torno a la gobernanza de la seguridad pública, Ciencias Sociales, 4 (2), 60-65
Carreon, J. Hernandez, J. & Garcia C. (2017). Una revisión teórica para el estudio de la gobernanza de la seguridad pública. Epsys, 4 (1), 1-15
Garcia, C. (2019). Exploratory factor structure of the security public. International Systems Journal, 23 (1), 82-86
Garcia, C. (2020). Specification a model for study of insecurity systems. Global Journal of Management & Business Research, 20 (1), 7-10
Garcia, C. (2021). Security perception from the pandemic caused by the SARS CoV-2 coronavirus and Covid-19 disease. Epidemiology International Journal, 5 (1), 1-8 https://doi.org/10.23880/eij-16000180
Garcia, C. Carreon, J. & Hernandez, J, (2017). Gobernanza de la seguridad pública. Revisión de la literatura para una discusión del estado del conocimiento de la identidad sociopolítica delictiva. Margen, 84 (1), 1-17
Garcia, C. Carreon, J. & Hernandez, J. (2017). La cogestión como dispositivo de seguridad para el desarrollo sustentable local. Eureka, 14 (2), 268-289
Garcia, C., Carreon, J. & Hernandez, J. (2016). Gobernanza del terror a la delincuencia. Eureka, 13 (2), 168-185
Hernandez, J. (2019). Internet harassment in the documentary and expert agenda. Asian Journal of Science & Technology, 10 (8), 1-3
Hernandez, J. (2020). Specification a model of sexual violence. British Journal of Medical & Health Science, 2 (2), 1-4
Jiang F, Liu S, Zhao N, Xie Y, Wang S, Ouyang X, Guo F, Gong Z, Zhou Q, Li J. (2020). Psychological status of the staff in a general hospital during the outbreak of coronavirus disease 2019 and its influential factors. Zhong Nan Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban. 45 (6): 641-648. https://dx.doi.org/10.11817/j.issn.16727347.2020.200190.PMID: 32879120
Juarez, M. Carreon, J. Quintero, M. L. Espinoza, F. Busto, J. M. & Garcia, C. (2017). Reliability and validity of an instrument that measures dimension a security and risk perception in student of a public university. International Journal of Advances in Social Science and Humanities, 11 (12), 23-13
Martinez, E. Anguiano, F. & Garcia, C. (2018). Governance of social works towards a network violence. Social. Science Learning Educational Journal, 6 (1), 1-3
Mejia, S. Carreon, J. & Garcia, C. (2016). Efectos psicológicos e la violencia e inseguridad en adultos mayores. Eureka, 13 (1), 39-55
Mendoza, D. Carreon, J., Mejia, S. & Garcia, C. (2017). Especificación de un modelo de representaciones propagandísticas en adultos mayores ante la seguridad púbica. Tlatemoani, 25 (1), 21-31
Panamerican Health Organization (2020). Statistic of coronavirus SARS CoV-2 and Covid-19 disease in the America’s. New York: PAHO
Quintero, M. L. Hernandez, J. Sanchez, A. Molina, H. D. & Garcia, C. (2017). Modelo de expectativas en torno a la seguridad pública en microempresarios del centro de México. Sin Frontera, 10 (26), 1-20
Quiroz, C. Y. (2019). Metanalytical retrospective of the policies in the handling of risk of transportation in the Mexico City. Net Journal of Social Science, 7 (4), 92-100
Rincon, R. M. Juarez, M. & Garcia, C. (2018). Interpretación de discursos en torno al habitus de movilidad para develar el significado del transporte público. Margen, 90 (1), 1-13
Rivera, B. L. (2020). Exploratory structural algorithmic of perceived risk factor. International Journal of Humanities & Social Science Invention. 10 (8), 26-30
Sandoval, F. J. (2020). Job expectations in the face of risk events and collateral social effects. International Journal of Humanities Social Science & Education. 7 (5), 1-7
Santos CF. (2020). Reflections about the impact of the SARS-COV-2/COVID-19 pandemic on mental health. Braz J Psychiatry; 42:329. https://dx.doi.org/10.1590/1516-4446-2020-0981
World Health Organization (2020). Statistic of coronavirus SARS CoV-2 and Covid-19 disease in the world. Ginevra: WHO
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Creative Commons «Attribution» 4.0