№ 27 (2014): Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки

Опубліковано: 2015-01-22

Статті

  • Титульна сторінка

    Титульна сторінка
    1
    Титульна сторінка
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36655
  • Відомості про збірник

    Відомості про збірник
    2
    Відомості про збірник
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36656
  • ЗМІСТ ЗБІРНИКА

    Зміст збірника
    3-4
    ЗМІСТ ЗБІРНИКА
    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36658
  • ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

    О. Б. Носовська, М. В. Макаренко
    5-14

    У статті розглянуті сучасні проблеми розвитку транспортної інфраструктури, обґрунтована роль і значення всіх видів транспорту для економіки держави. Особливо підкреслена роль морського транспорту, показано сучасний стан інфраструктури в портах України, а також проаналізована вантажна база, що переробляється у вітчизняних морських портах. При оцінці вантажної бази за 2013 р. було розглянуто кілька сценаріїв розвитку національної економіки, названі основні завдання, які випливають із цілей основної політики.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.35575
  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ КОНКУРЕНТНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

    А. А. Меліхов
    14-26

    У статті уточнено сутність організаційно-економічного механізму розвитку підприємства, запропонована дефініція «механізм конкурентного розвитку підприємства». Визначена структура механізму конкурентного розвитку підприємства та його місце у загальній системі управління розвитком підприємства. Сформульовано принципи та функції механізму конкурентного розвитку підприємства, розроблено алгоритм його дії. Визначено умови та інструментарій реалізації стратегій конкурентного розвитку підприємства на основі застосування механізму конкурентного розвитку підприємства.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.35578
  • Бессонова С.І. Аналіз залучення інвестицій в енергоефективність проми- слових підприємств.

    С.И. Бессонова
    27-35

    У статті розглянуто проблеми енергоємності в промисловому секторі. Проведено дослідження стану металургійної галузі на сучасному етапі. Проаналізовано законодавче регулювання енергозбереження і енергоефективності в Україні. Досліджено сучасний стан інвестицій, направлених  у промисловий сектор. Представлений порівняльний аналіз об'ємів прямих іноземних інвестицій з розрахунку на одного чоловіка в Україні порівняно з іншими європейськими країнами. Проведений аналіз інноваційно активних підприємств із загальної кількості підприємств, які займаються інноваційною діяльністю. Проаналізована інноваційна діяльність промислових підприємств по рівню технологічного виробництва. Розкриті проблеми, які не дозволяють у повному об'ємі використовувати інноваційні інтелектуальні активи.  Проаналізовані джерела фінансування інноваційної діяльності українських промислових підприємств. Проведений порівняльний аналіз фінансових результатів діяльності   крупних і середніх підприємств металургійного і машинобудівного комплексів.  Досліджений зарубіжний досвід стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій. Внесено пропозиції щодо впровадження промисловими підприємствами металургійної та машинобудівної галузей заходів по енергозбереженю ресурсів.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.35584
  • Оспіщева А.К., Анділахай О.О. Аналіз моделей розвитку машинобудівних під-приємств.

    А.К. Оспищева, А.А. Андилахай
    36-40

    У роботі проведений аналіз двох сформованих у світі основних напрямків підвищення ефективності діяльності підприємства. Показано, що перший напрямок, за яким рухається більшість західних виробників і який вимагає значних інвестицій, складається в повній або частковій реорганізації й модернізації виробництва. Другий напрямок, який використовується в більшості східних організацій, полягає в побудові роботи підприємства на основі досвіду виробничої системи TOYOTA. 

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.35585
  • Ткачова О.Р. Інвестиційний потенціал як складова у формуванні потенціалу підприємства.

    А.Р. Ткачева
    41-47

    В умовах переходу до ринкової економіки перед підприємствами виникла необхідність і з'явилася можливість самостійно визначати напрямки своєї інвестиційної діяльності, джерела і засоби досягнення поставлених цілей. Будь-яка економічна система характеризується її високим динамізмом, що вимагає від кожного підприємства швидкої реакції на зміну ситуацій в економіці держави, здатності корегувати свої практичні кроки. Наявність у підприємства таких умінь забезпечує йому можливість розвиватися, поступово переходячи від одного стабільного стану до якісно нового. З одного боку інвестиційний потенціал є результатом ефективного використання можливостей підприємства, а з іншого боку - фактором його подальшого розвитку. Інвестиційний потенціал підприємства тісно пов'язаний з потенціалами інших підприємств, галузі та регіону. У статті проведено дослідження поняття інвестиційний потенціал і дана оцінка інвестиційної привабливості Донецького регіону. Інвестиційний потенціал це сукупність усіх наявних об'єктивних показників і передумов для здійснення інвестицій. Такі передумови залежать від наявності потенційних об'єктів для інвестування, різноманітності цих сфер інвестування, а також від їх економічної зрілості і їх економічного здоров'я.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.35640
  • БРЕНД-МЕНЕДЖМЕНТ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

    М.С. Дьякова
    48-54

    В статті проведено ретельний аналіз поглядів на поняття бренд-менеджмент в сучасній та зарубіжній літературі. Доведено, що існує величезна кількість понять бренд-менеджменту, однак жодне з них не враховує елемент управління і захист інтелектуальних прав. Також доведено, що відсутність науково обґрунтованого підходу до проектування та створення систем управління брендом на підприємстві призводить до пріоритетного прийняття стихійних або вузькоспеціалізованих рішень, які за своєю сутністю не можуть володіти необхідним потенціалом для розвитку. Виділено три ієрархічні рівні управління охорони бренда: державний рівень; рівні підприємств; суспільний рівень. Удосконалено схему етапів формування системи управління інтелектуальною власністю на підприємствах шляхом додавання етапу під назвою «Бренд-менеджмент». Також наведена покрокова схема формування бренду на підприємстві з рахуванням прав інтелектуальної власності. Зроблено висновок, що комплексна система управління брендом, а також використання бренд-менеджменту на підприємствах дасть змогу підвищити конкурентоспроможність товару та вийти на якісно новий рівень отримання прибутку на підприємстві.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.35644
  • ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ ТА ВПЛИВ НА НЕЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

    Л.А. Сиволап
    55-62

    В статті розкрито різне бачення багатьма науковцями сутності національної безпеки країни. Наведено основні елементи структури національної безпеки (державна безпека; громадська безпека; техногенна безпека; екологічна безпека і захист від загроз стихійних лих; економічна безпека; енергетична безпека; інформаційна безпека; безпека особистості; політична безпека; військова безпека.). Визначено особливості системи забезпечення національної безпеки країни та її принципи (пріоритет забезпечення українських національних інтересів; пріоритет превентивних заходів забезпечення національної безпеки; невідворотність відплати за створення умов або реальне заподіяння шкоди українським національним інтересам; законність; непорушність конституційних прав і свобод людини і громадянина; безумовне надання пріоритету раціональній та превентивній безпеці; централізованого управління; координації і взаємодії державної і недержавної підсистем забезпечення національної безпеки; відповідальність суб'єкта управління СНБ за прийняті рішення; взаємна відповідальність особи, суспільства і держави та інше). Перераховано основні складові забезпечення національної безпеки, а саме: захист державного ладу; захист суспільного ладу; забезпечення територіальної недоторканності і суверенітету; забезпечення політичної та економічної незалежності нації; забезпечення здоров’я нації; охорона громадського порядку;боротьба зі злочинністю; забезпечення техногенної безпеки; захист від загроз стихійних лих. Зазначено критерії оцінки ефективності національної безпеки.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.35657
  • ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА РЕГІОНІВ

    Л.В. Семкова
    63-69

    В статті наведено тлумачення поняття регіону у межах різних підходів науковців. Розкрито найважливіші блоки структури економічної безпеки регіону: економічна незалежність, стабільність та стійкість регіональної економіки,  здатність до саморозвитку і прогресу. Визначено складові економічної безпеки на регіональному рівні:  виробнича, фінансова, науково-технічна, соціально-демографічна, реструктуризація регіонального ринку праці, громадська, продовольча, екологічна. Вказано фактори економічної безпеки регіону, які проявляються у наступному: можливість проводити власну економічну політику всередині країни; можливість урівноважено реагувати на різкі геополітичні зміни в країні; можливість здійснювати або хоча б почати здійснення суттєвих економічних заходів (не чекаючи допомоги з центру) при соціально вибухових ситуацій на територіях, пов’язаних із локальними «економічними» хворобами; здатність стабільної підтримки відповідності існуючих на території економічних нормативів світовій практиці, що дозволить зберегти чи відновити гідний рівень життя населення Представлено класифікацію загроз економічної безпеки, серед яких основними елементами виступає: екологічні загрози, загрози в реальному секторі економіки, зовнішньоекономічні загрози, зовнішньополітичні загрози, продовольчі та енергетичні загрози, загрози в інвестиційній сфері, загрози у соціальній сфері. Наведено принципи забезпечення економічної безпеки регіону: загальні, а саме: комплексності, системності, варіантності (альтернативності), принцип координації (узгодження) зв'язків і стосунків усіх елементів економічної безпеки регіону, принцип спеціалізації елементів (розмежування функцій і операцій, що виконуються елементами).

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.35915
  • ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ МАШИНОБУДУВАННЯ ТА ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

    М.О. Горбашевська
    69-73

     

    У статті розглянуті питання щодо економічної безпеки розвитку регіонального ринку машинобудування та її транскордонне співробітництво. Важливим елементом міжнародних відносин є інтеграційні процеси, які розвиваються в різних регіонах світу та охоплюють різноманітні сфери відносин держав. Особливе значення в розвитку цих процесів належить міжнародним організаціям, які сприяють співпраці держав. Стаття досліджує питання економічних перспектив, безпеки регіонального ринку машинобудування та подальшої співпраці України з Єврорегіонами, надані рекомендації щодо розвитку регіонального ринку машинобудування.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.35916
  • ОСОБЛИВОСТІФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ

    Л.А. Кислова
    73-80

    У статті розглянуто сутність поняття «модель», «країнова модель» та «модель економічної безпеки».Виділено критерії та підходи до забезпечення економічної безпеки. Вказані етапи та елементи (політика національної безпеки; політика економічної безпеки держави; зовнішнє середовище) формування моделі економічної безпеки країни. Запропоновано сфери функціонування показників економічної безпеки держави (можливості розвитку, потреби розвитку, інфраструктурні показники,балансові показники) та показники рівня економічної безпеки (абсолютні: синтетичні і аналітичні; відносні: загальні і порогові). Зазначено модель економічної безпеки, яка повинна враховувати не тільки національні особливості умов розвитку конкретної країни, але й бути здібною до інтеграції з аналогічними моделями інших країн. Розглянуто існуючі моделі економічної безпеки на прикладі різних країн (американська, японська, німецька, європейсько-кейнсіанська  модель  (характерна  для  Англії,  Франції, Італії,  Австрії), шведська моделі та модель економічної безпеки новостворених держав чи таких,  які  здійснюють  докорінну  зміну  системи господарювання (Росія, Китай)).На основі зарубіжної практики,виявлено можливості застосування світового досвіду державного регулювання в забезпеченні економічної безпеки України.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36453
  • ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

    О.І. Гапонюк
    81-87

    В статті наведено тлумачення поняття «фінансова безпека», з різних  поглядів багатьох науковців. Вказано склад системи фінансової безпеки яка включає: бюджетну, валютну, грошово-кредитну, боргову безпеки, безпеку страхового ринку та безпеку фондового ринку.. Наведено механізм забезпечення фінансової безпеки країни, який складається з елементів, системи забезпечення і рівнів. Розкрито напрями діяльності держави щодо забезпечення фінансової безпеки країни, а саме: з’ясування випадків відхилення фактичних або прогнозованих параметрів від порогових значень, організація роботи з реалізації комплексу заходів щодо запобігання або недопущення виникнення загроз фінансовій безпеці, експертиза рішень, що приймаються, з фінансових питань з позиції фінансової безпеки країни, оцінка ефективності запобігання можливим збиткам від негативних впливів на об’єкти фінансової безпеки. Запропоновано систему заходів стосовно зміцнення фінансової безпеки України (регулювання страхового ринку, удосконалення монетарної політики, удосконалення валютної політика, регулювання фондового ринку, регулювання корпоративних відноси, реформування бюджетної системи ).

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36455
  • ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА КРАЇНИ: ЗАГРОЗИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ

    А.П. Лазарева
    88-94

    У статті розглянуто сутність фінансової безпеки країни, визначено її складові (бюджетна безпека, інформаційна безпека, боргова безпека, фондова безпека, безпека бізнес сектору, валютна безпека, банківська безпека, інвестиційна безпека, безпека грошового ринку, податкова безпека). Наведено елементи фінансової безпеки, такі як: ефективність фінансової системи, незалежність фінансової системи, конкурентоспроможність фінансової системи.  Розкрито індикатори стану фінансової безпеки країни, а саме: бюджетна безпека, безпека грошового ринку та інфляційних процесів, валютна безпека, боргова безпека, безпека страхового ринку, банківська безпека, безпека фондового ринку. Виявлено зовнішні та внутрішні загрози фінансової безпеки держави (недосконала фінансово-бюджетна система, неефективність системи контролю за витратами бюджетних коштів, невчасне прийняття Державного бюджету; непродумана грошово-кредитна політика держави; неефективність податкової системи, масове ухилення від сплати податків; надмірний дефіцит Державного бюджету та переважно емісійне його покриття; зростання «тіньової» економіки, посилення її криміналізації, нерозвиненість сучасної фінансової інфраструктури; зростання зовнішньої заборгованості; нераціональне використання іноземних кредитів; нерегульований приплив в Україну іноземного капіталу та надання йому переваги порівняно з вітчизняним та інше) та визначено основні напрями її зміцнення у таких сферах державної політики як: зовнішньо економічна політика, валютна політика, валютна політика, державна боргова політика, податкова політика, грошово-кредитна та банківська політика.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36457
  • Дерв’янко Т.А., Оцінка іміджу підприємства на ринках праці.

    Т.А. Деревянко
    95-100

    У статті об’єктивована необхідність формування привабливості вітчизняних підприємств як працедавці. Запропоновано метод оцінки привабливості підприємства на ринках праці, апробований в ініціативному дослідженні. Зроблені висновки щодо необхідності зближення оцінок декларованого та існуючого іміджів підприємств на ринках праці.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36527
  • ІНСТИТУЦІОНАЛИЗАЦІЯ АУКЦІОННОГО СПОСОБУ ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ В СИСТЕМІ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ

    М.Г. Білопольський, Д.І. Гончаренко
    101-107

    У статті розкриті питання інституціоналізації нового способу продажу продукції через організацію й створення системи забезпечення функціонування голландського аукціону. Виявлено економіко-соціальні наслідки організації такого аукціону й розвитку такого ринку збуту.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36528
  • МЕХАНІЗМ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

    О.О. Плахотнік
    108-117

    У роботі розглядаються питання створення ефективного механізму управління інноваційними процесами підприємства на основі застосування сучасних моделей і методів моніторингу його потенціалу. Розглянуто етапи моніторингу інноваційного потенціалу підприємства, схема збору інформації про інноваційний потенціал, а також напрямів його оцінювання. Запропонована економіко-математична модель оцінки інноваційного потенціалу.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36529
  • Фролова З.В. Трансфер технологій з НДІ та ВНЗ в Україні.

    З.В. Фролова
    118-123

    Розглянуто розвиток трансферу технологій у світовій практиці, виникнення і формування трансферу технологій в Україні, зроблено аналіз можливостей передачі технологій у виробництво з НДІ і ВНЗ та запропоновано структуру комерціалізації держбюджетної інтелектуальної власності.

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36531
  • ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ АКТИВНІСТЮ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ В РЕГІОНІ

    Д.В. Василичев, Г.Ф. Трифонов
    124-130

    Розглянуто деякі аспекти, які стримують економічний розвиток держави на інноваційному шляху. Виробництво та експорт конкурентоспроможної продукції, неможливий без впровадження інновацій. В той же час, інноваційний продукт створюється при дотриманні багатьох умов, наприклад, наявність творчого потенціалу людей, мотивації і стимулювання інноваційної діяльності, необхідного фінансування, високого рівня культури організації підприємства та ін. За всіма цими умовами в Україні спостерігаються суттєві труднощі щодо їх виконання.

    За період соціально-економічного існування держави в умовах ринку прослідковується негативна тенденція зниження рівня творчого розвитку молоді. Втрата інтересу до освіти, саморозвитку, професіональному зростанню призвело до того, що творча активність молоді знизилась. Більшість керівників середнього та малого бізнесу не мають здатності до модернізації та формування інноваційної системи управління трудовим колективом. Також трудові колективи мають низький інноваційний потенціал.

    Мотивація та стимулювання інноваційного розвитку персоналу не має системності. Не розроблено стратегію і тактику винагороди інноваційної активності. В практиці використовуються методи та способи стимулювання, які широко відомі, які засновано на радянському досвіді. Нові підходи стимулювання використовуються з закордонної практики.

    Інноваційний розвиток персоналу підприємства нерозривно пов'язаний з динамікою розвитку інноваційного рівня держави. Чим вище рівень інноваційного розвитку персоналу, тим вище рівень соціально-економічного розвитку держави та її населення. Для цього необхідно приймати активні та ефективні заходи щодо прискорення інноваційного розвитку трудових ресурсів у всіх ланках державного механізму управління їх розвитком.

    Для надання конкретної науково-методичної та практичної допомоги підприємствам в їхньому інноваційному розвитку пропонується створення регіональних інноваційних центрів, в роботі яких, будуть задіяні вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, кадрові та консалтингові агентства, інноваційно-активний персонал підприємств (новатори, раціоналізатори, винахідники).

    DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.27.2014.36532