МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАПОЗИЧЕНОЮ ПРАЦЕЮ НЕСТАНДАРТНИХ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВОЛОНТЕРСТВА)

Анотація

В статті розглянуто методологічні підходи до дослідження нестандартних форм зайнятості на прикладі волонтерства, як складного та багатогранного явища, що притаманні не тільки економічній науці, а й соціологічній та правовій. Показано, що формуванню та розвитку нестандартних форм зайнятості й волонтерства, зокрема, сприяє сукупність зовнішніх та внутрішніх чинників в державі, які створюють умови та спонукальні мотиви для поширення та прискореної практичної реалізації процесу. Визначено національні особливості механізмів державного управління запозиченою працею нестандартних форм зайнятості на прикладі волонтерства з зору кластерного підходу. З використанням структурно-функціонального аналізу розкрито регуляторний характер механізмів державного управління запозиченою працею нестандартних форм зайнятості на прикладі волонтерства. За допомогою детермінант механізмів державного управління нестандартними формами зайнятості обгрунтовано, що на ринку праці волонтерства в світі вже тривалий час використовується нестандартна форма зайнятості - запозичена праця. Показано, що в соціальному підприємництві нестандартних форм зайнятості на прикладі волонтерства технологія діяльності за формою запозиченої праці набула особливостей та трансформувалася в наведену в статті схему. Показано взаємодію учасників ринку волонтерства в аспекті запозиченої праці нестандартних форм зайнятості, що є модифікацією класичної схеми дії запозиченої праці. Виявлено, що дія механізмів державного управління нестандартними формами зайнятості в аспекті запозиченої праці волонтерів стримуються через низку  проблем організаційного та правового характеру. Показано, що розвиток соціального підприємництва та його поширення в Україні дасть можливість найбільш активним волонтерським організаціям успішно працювати  над вирішенням сучасних проблем розвитку суспільства.