РОЗТАШУВАННЯ ДІТЕЙ ХОРА У СЦЕНІ З 17-ї ГЛАВИ КНИГИ МЕРТВИХ У КОНТЕКСТІ СПАТІАЛЬНИХ ТА АНТРОПОГОНІЧНИХ УЯВЛЕНЬ СТАРОДАВНІХ ЄГИПТЯН (на матеріалі джерел Птолемеївського періоду)

Автор(и)

  • Kristina Masalova здобувач кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2015.138339

Ключові слова:

Книга мертвих, віньєтки, діти Хора, давньоєгипетська міфологія, Птолемеївський період

Анотація

Статтю присвячено сцені з числа віньєток-ілюстрацій Книги мертвих в останній фазі її існування – Птолемеївському періоді. На базі попереднього композиційно-типологічного аналізу було виявлено специфічні риси сцени, що стосуються розташування богів, дітей Хора, у композиції сцени. Було виявлено найбільш поширену диспозицію богів один до одного, що дало можливість інтерпретувати цю рису. Запропоновано семантичну інтерпретацію сцени в контексті спатіальних та антропогонічних уявлень стародавніх єгиптян, що пов’язували дітей Хора зі сторонами світу та з кінцівками людини.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 1 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.