МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ АНАЛІЗУ КОДУ І "ПОДВІЙНОГО КОДУВАННЯ" В КОНТЕКСТІ СЕМІОТИКИ, СТРУКТУРАЛІЗМУ І ПОСТСТРУКТУРАЛІЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2016.138481Ключові слова:
код, код культури, "подвійне кодування", знак-код, мова-код, семіотика, структуралізм, постструктуралізм,Анотація
У статті розкриваються методологічні підходи до розробки понятійного апарату проблеми кодів культури і"подвійного кодування" у мистецтві. Виявлено, що коло питань, пов’язаних з кодами культури і "подвійного кодування" в мистецтві, належать до фундаментальних відносин у системі "культура-мистецтво-творчість-практика". Розуміння коду пов’язане із семіологією, вченням структуралістів і постструктуралістів та вивчається як знак у семіотиці. На основі аналізу праць видатних вчених зроблено висновок, що, потрапляючи до будь-якого виду мистецтва, культурний код може перетворюватися з однієї форми в іншу, а коли змінюється його структура і напрям,він переходить з одного рівня семіотичного кодування на інший – так формується процес "подвійного кодування".
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.