МОВА ТА ПІСНЯ ЯК ГОЛОВНИЙ РЕСУРС УКРАЇНИ

Анотація

Мета статті – актуалізувати інтонаційно-мовний потенціал України в контексті сучасної науки та музикоте-рапевтичної практики. Цей потенціал спроможний оптимізувати процес особистісного розвитку в складних умовах сучасного суспільного буття. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-логічного, культурологічно-го, інтегрального методів та методу музикознавчого аналізу. Зазначені методи дають змогу розкрити та піддати ана-лізу етнопсихологічну складову української пісні і мови з метою задіяння її потенціалу у розв'язанні сучасних індиві-дуально- і суспільно-психологічних проблем. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про музикотерапевтичні можливості української пісні та мови, що спроможні за умов соціально-культурної затребуванос-ті вберегти покоління українців від руйнівних вібрацій сучасного світу, полегшити пошук виходу із кризової ситуації, пришвидшити прогрес особистісного розвитку. На сьогодні вже утвердилася загальносвітова прогресуюча тенден-ція: впровадження психотехнологій, здатних забезпечити ефективне функціонування людини в сучасному суспільст-ві, гуманізацію орієнтирів його розвитку. А саме музика – мистецтво, створене найбільш чутливими для живого орга-нізму вібраціями (звуковими) – спроможна допомогти самоздійсненню людини, а на більш високому рівні – нації. Висновки. Вібраційно-енергетичні характеристики української мови і музики містять потенціал могутнього впливу, який спроможний допомогти людині і народу гармонізувати себе і свої стосунки зі світом. Україна може стати центром, звідки може розпочати своє поширення метод гармонізації ноосфери за музичним принципом.