АНАЛІЗ КУЛЬТУРИ В ПАРАДИГМІ ТЕОРІЇ СИСТЕМ

Автор(и)

  • Polina Gerchanivska Професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138570

Ключові слова:

теорія систем, системний аналіз, культурна система, синергетична модель, міжкультурна взаємодія

Анотація

Мета статті - розробка методологічної моделі культурологічного дослідження культури й суспільства на підставі принципів теорії систем. Концептуальним методологічним ядром дослідження є системний аналіз соціо-культурних об’єктів як складних багаторівневих і багатокомпонентних систем. Наукова новизна полягає в осмис- ленні теорії систем у ракурсі культурологічних проблем. Дослідження ґрунтується на концептуальній парадигмі: будь-який соціокультурний об’єкт є системою, яка складається з окремих частин, пов’язаних між собою певними відносинами; система знаходиться у безперервному розвитку та взаємодії із зовнішнім середовищем. У статті визначені особливості системного аналізу в культурології; здійснена класифікація культурних систем; проаналізовані моделі розвитку соціокультурних систем, які регулюються, а також ті, що самоорганізуються (синергетична модель); розглянуто процес міжкультурної взаємодії крізь призму системного аналізу. Висновки. Розкритий потенціал теорії систем у полі культурології як для вирішення теоретичних завдань (зокрема для вивчення закономірностей соціо-культурного розвитку суспільства), так і розробки прикладних проектів (вироблення стратегії державної культурної політики, моделювання міжкультурної взаємодії у сучасних реаліях тощо).

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-18

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.