АНАЛІЗ КУЛЬТУРИ В ПАРАДИГМІ ТЕОРІЇ СИСТЕМ

Автор(и)

  • Polina Gerchanivska Професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138570

Ключові слова:

теорія систем, системний аналіз, культурна система, синергетична модель, міжкультурна взаємодія

Анотація

Мета статті - розробка методологічної моделі культурологічного дослідження культури й суспільства на підставі принципів теорії систем. Концептуальним методологічним ядром дослідження є системний аналіз соціо-культурних об’єктів як складних багаторівневих і багатокомпонентних систем. Наукова новизна полягає в осмис- ленні теорії систем у ракурсі культурологічних проблем. Дослідження ґрунтується на концептуальній парадигмі: будь-який соціокультурний об’єкт є системою, яка складається з окремих частин, пов’язаних між собою певними відносинами; система знаходиться у безперервному розвитку та взаємодії із зовнішнім середовищем. У статті визначені особливості системного аналізу в культурології; здійснена класифікація культурних систем; проаналізовані моделі розвитку соціокультурних систем, які регулюються, а також ті, що самоорганізуються (синергетична модель); розглянуто процес міжкультурної взаємодії крізь призму системного аналізу. Висновки. Розкритий потенціал теорії систем у полі культурології як для вирішення теоретичних завдань (зокрема для вивчення закономірностей соціо-культурного розвитку суспільства), так і розробки прикладних проектів (вироблення стратегії державної культурної політики, моделювання міжкультурної взаємодії у сучасних реаліях тощо).

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-18

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.