Символістські та оркестрально-міметичні установки музичної творчості ХХ ст. у проекції на піані- стичне мистецтво

Автор(и)

  • Dariia Androsova ддоцент, в.о. професора Одеської національної музичної академії ім. А.В.Нежданової, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138581

Ключові слова:

символізм, оркестральний мімезис фортепіано, клавірний тип фортепіанної гри, мистецтво фортепіанної гри

Анотація

Мета дослідження – обґрунтувати закономірний характер "клавіризації" фортепіанної гри на противагу орке- стральній театральності лістівської академічної традиції за допомогою зосередження на естетизмі символістської ("неосимволістської") лінії піаністичного мистецтва, що примирює протистояння авангарду і традиціоналізму 20-70-х років ХХ ст. Методологію дослідження склали такі методи, як порівняльний, логічний, інтерпретації, історико-аналітичного узагальнення, які в поєднанні з інтонаційним підходом (Б. Асаф’єв) сформували підґрунтя компаративного, культурно- мистецтвознавчого підходів для висновків музично-герменевтичної властивості трансформації піаністичної творчості ХХ ст. Наукова новизна дослідження полягає в самостійності теоретичної ідеї стильової автономії музики серед напрямів мистецтва ХХ ст. і фортепіанного виконавської творчості як його музичної складової. Висновки. До кінця ХХ ст. стало апробованим трактування фортепіано, заявлене ще в досимволістський/ символістський період становлення модерну, що виявилося глибинно радикальним у перетворенні фортепіанної техніки. Це породило нові конструктивні рішення інструмента в цілому (електроінструмент з тембральними перетвореннями, співвідносними з органними). Так досвід піаністичної творчості протиставив радикалізм клавірності щодо класики фортепіанної оркестральності- "рояльності", в порівнянні з якою "ударні", що йдуть від практики фортепіанного джазу, впроваджені в фортепіанну техніку, виявляються досить слабкою антитезою піаністичній традиції як примітивістське "спрощення". У разі ж "клавіриза- ції" ми виходимо на новий рівень представлення складних тембрально-моторних якостей звуковидобування, які аж ніяк не виключають традиційну оркестральність, а поглинають її як один із проявів клавірності.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-18

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.