Комунікативні властивості імпровізації у сучасній музиці

Автор(и)

  • Kira Maidenberg-Todorova старший викладач кафедри теорії музики та композиції Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138597

Ключові слова:

імпровізація, комунікація, інтерпретація, сучасна музика

Анотація

Метою роботи є дослідження феномена імпровізації у сучасній музичній творчості та виявлення її комунікативних властивостей. Методологія. Застосовані текстологічний, компаративно-типологічний, аналітичний та емпіричний підходи. Наукова новизна полягає у визначенні іманентних властивостей імпровізації, що проявляються на різних рівнях музичної комунікації; визначено систему комунікативних взаємовідносин між композитором, виконавцем і слухачем, що проявляються у сучасній музиці за допомогою імпровізації. Висновки. Імпровізація проявляє себе на всіх структурних рівнях музичної комунікації, виступаючи в різних функціональних іпостасях –дидактичній, інтерпретативній і безпосеред- ньо комунікативній, що робить її актуальним явищем в умовах сучасної музичної творчості. Імпровізація є основним способом виконавської інтерпретації відкритого тексту, виступає в ролі комунікативної ланки між виконавцем і композитором, оскільки використовує у якості організуючого фіксовані елементи і зв'язки в структурі композиторського тексту.Отже, імпровізація виступає саме тим параметром, який допомагає реалізувати двосторонній зв'язок між учасниками інтерпретативно-комунікативного процесу взаємовідносин композитор-виконавець-слухач.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-18

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.