Народне хореографічне мистецтво України як вагомий чинник формування національно- культурної ідентичност
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138598Ключові слова:
народне хореографічне мистецтво України, національна ідентичність, нація, культура, етносАнотація
Мета роботи – дослідити роль та значення народного хореографічного мистецтва України в збереженні культурно-генетичного коду нації. Визначити вплив української національної хореографії на культуротворчий про- цес. Методологія дослідження полягає у використанні історико-культурного та аналітичного методів, які дають можливість цілісно вивчити та проаналізувати розвиток сучасного народного хореографічного мистецтва України в контексті національно-ментальних цінностей. Наукова новизна роботи полягає в виявленні ролі народного хо- реографічного мистецтва у формуванні національно-культурної ідентичності. Українська народна хореографія на сучасному етапі є надбанням традиційної культури, яка репрезентує національні та загальнолюдські духовні цін- ності. Тому збереження власних коренів, зокрема звичаєвих та культурних традицій, мови, релігії, є актуальним. Тож сьогодні гостро стоїть питання формування національно-культурної ідентичності як вагомого чинника націо- нального самоствердження. Висновки. У період формування української нації як нації політичної вагомим чинником формування національно-культурної ідентичності стає культура і мистецтво. Українська народна хореографія є засобом збереження надбань традиційної культури, культурно-генетичних кодів українського етносу та пошуку власного історичного минулого, дійовим засобом розвитку національної культурно-мистецької традиції, яка є невід’ємною складовою процесу націєтворення на сучасному етапі розвитку української держави, а також вагомим чинником формування колективної та індивідуальної національно-культурної ідентичності, збереження, репрезен- тації та трансляції національних культурних цінностей.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.