ТЕОРІЯ ДІЯЛЬНІСНОГО БАЛЕТУ ЖАНА-ЖОРЖА НОВЕРРА В КОНТЕКСТІ ЙОГО ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ

Автор(и)

  • Maxim Bevz викладач кафедри бальної хореографії Київського національного університету культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138603

Ключові слова:

Жан-Жорж Новерр, мистецтво балетмейстера, дієвий танець, балет-пантоміма, композиційний баланс

Анотація

Мета роботи – розкрити засади теорії діяльнісного балету в інтерпретації відомого французького балет- мейстера Жан-Жоржа Новерра (1727–1810) в контексті його теоретичної та практичної спадщини. Методологія дослідження ґрунтується на методах історичної реконструкції, аналізу та синтезу. У вирішенні поставлених зав- дань автор керується принципами об’єктивності та історизму. Наукова новизна роботи полягає у доведенні того, Ж.-Ж. Новерр закликав до співпраці між балетмейстером, композитором, художником та актором, що реформує узвичаєну хореографічну практику, робить згуртований творчий процес невід’ємною частиною успіху балету. Французький балетмейстер був прихильником додаткової та неперервної освіти хореографа, зобов’язаного вихо- вувати у собі здатність створювати правдиві та реалістичні образи в балеті. Висновки. У статті наголошується на специфіці реформістського підходу хореографа до балету, складовими якого є: відмова від масок; першість d’action; відродження пантоміми в балеті; бунт проти ірраціоналізму та символізму в танці; композиційний баланс балету для встановлення емоційного діалогу з глядачем; гомогенність і злагоджена взаємодія всіх компонентів балетного спектаклю; зміна костюма танцівника; неперервна хореографічна освіта.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-18

Номер

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення