Компанії шоу-бізнесу та їх музичні складові
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2017.138604Ключові слова:
шоу-бізнес, персональний менеджер, агент, музична складова акції, конферансьєАнотація
Мета роботи. Стаття присвячена дослідженню музичних складових та ролі музичних компонентів у роботі компаній шоу-бізнесу і сучасного шоу в цілому. Методологія дослідження полягає у застосуванні компаративно- го, історико-логічного методів, які дають змогу узагальнити матеріали з конкретики описів шоу-структур в бізнес-акції, акцентувати музичний елемент як ідеально-організуючий фактор, що визначається драматургією дійства і музичним звучанням як таким. Наукова новизна роботи визначається теоретичною оригінальністю підходу від музичної – ідеальної – специфіки організації шоу-акцій, бізнесовий смисл яких поєднаний з ідеальною вихідною людської сутності. Висновки. Шоу-бізнес – це розгалужена "інфраструктура" учасників, включаючи артистів-професіоналів та доповнюючих їх діяльність організаторів, серед яких виділяються музиканти-фахівці у власному значенні й конферансьє, музичні функції якого визначені історично сформованою культурною символікою.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.