ВИКОНАВСЬКИЙ ТЕЗАУРУС ПІАНІСТА: МЕТОД АНАЛІЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2016.138980Ключові слова:
виконавське мистецтво, виконавський тезаурус, репертуар піаніста, Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті В. ГоровицяАнотація
Мета роботи – продемонструвати запропонований нами метод аналізу виконавського тезаурусу на матеріалі репертуарних уподобань лауреатів Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В. Горовиця. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу та синтезу, які надають змогу систематизувати репертуарні уподобання конкурсантів та кристалізувати складові їх тезаурусу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у музикознавстві пропонується розділення виконавського тезаурусу на чотири складових. У рамках статті демонструється новий метод аналізу виконавського тезаурусу. Висновки. Запропонований нами метод аналізу репертуарних уподобань артистів дає можливість найбільш точно визначити їх індивідуальні риси, оскільки, підбираючи свій репертуар, концертант в першу чергу обирає твори, що допомагають яскраво проявити свою майстерність.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.