ВИКОНАВСЬКИЙ ТЕЗАУРУС ПІАНІСТА: МЕТОД АНАЛІЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2016.138980Ключові слова:
виконавське мистецтво, виконавський тезаурус, репертуар піаніста, Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті В. ГоровицяАнотація
Мета роботи – продемонструвати запропонований нами метод аналізу виконавського тезаурусу на матеріалі репертуарних уподобань лауреатів Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В. Горовиця. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу та синтезу, які надають змогу систематизувати репертуарні уподобання конкурсантів та кристалізувати складові їх тезаурусу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у музикознавстві пропонується розділення виконавського тезаурусу на чотири складових. У рамках статті демонструється новий метод аналізу виконавського тезаурусу. Висновки. Запропонований нами метод аналізу репертуарних уподобань артистів дає можливість найбільш точно визначити їх індивідуальні риси, оскільки, підбираючи свій репертуар, концертант в першу чергу обирає твори, що допомагають яскраво проявити свою майстерність.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.