Театральна антреприза як явище сучасного білоруського мистецтва: ознаки, витоки, періоди
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2016.138981Ключові слова:
драматична антреприза, приватний театр, продюсер, гастролі, ознаки антрепризи, витоки антрепризи, етапи розвитку антрепризиАнотація
Мета роботи. Дослідження пов’язане з вивченням розвитку театральної антрепризи в Білорусі в його історичній ретроспекції, виділенням ключових характеристик явища і визначенням основних періодів її розвитку. Методологія дослідження полягає в застосуванні сукупності методів: історико-порівняльного та мистецтвознавчого аналізу. Зазначений методологічний підхід дозволяє уявити театральну антрепризу як цілісне художнє явище, розкрити принципи її функціонування і виділити ряд причин, які мали значний вплив на розвиток приватної театральної справи на території сучасної Білорусі з кінця XVIII і до початку ХХІ ст., в залежності від змін політичних, соціальних і економічних реалій. Нау- кова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про театральну антрепризу не тільки як підприємницьку ініціативу, а й форму функціонування сценічного мистецтва. Порівняльний аналіз діяльності на території Білорусі російських, українських, польських, єврейських і вітчизняних театральних колективів дозволяє глибше усвідомити принципові відмінності в організації, управлінні і фінансуванні сценічної діяльності антрепризи перед державними театрами, а також виявити її основні характерістікі. Висновки. Осмислення на сучасному етапі історичного досвіду розвитку театральної антрепризи в Білорусі дає опору для розширення театрального пропозиції і служить твердженням необхідності подальшого розвитку приватної сцени в рівній мірі і паралельно з державним драматичним театром.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.