Концепт "ввічливість" та займенникові форми звернення як його вербальна репрезентація в іс- панській мові
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2016.138986Ключові слова:
концепт, ввічливість, комунікативна категорія, форма звернення, соціальне спілкуванняАнотація
Мета роботи. У статті аналізується концепт "ввічливість" і займенникові форми звернення як його вербальна репрезентація в іспанській мові. Автор намагається систематизувати основні положення щодо концепту "ввічливість", зокрема в міжкультурному аспекті. Особливості методології дослідження полягають у тому, що для досягнення мети статті використовувалися загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи дослідження, зокрема: аналізу, синтезу, психологічний, описовий, порівняльний, комплексно-процесуальний і под. Використання комплексної методології дало автору можливість розглянути різновиди позитивної і негативної ввічливості й у світлі національної специфіки мовного спілкування. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі особливостей вживання займенникових форм мовної поведінки на прикладі піренейського іспаномовного ареалу. Зроблено висновок, що дослідження займенникових форм ввічливості має не тільки теоретичний, а й практичний інтерес, оскільки дає змогу з'ясувати особливості "мовного мислення", національно-культурну специфіку мовної поведінки, а також окремі аспекти взаємозв'язку між мовою і психологією людей. Наприклад, на думку психологів, у соціальному діалозі головний принцип, мотивуючий поведінку людей, – це симетрія, яка має на увазі право "підлеглої" в соціально-демографічному аспекті людини на рівноправне партнерство.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.