ІСТОРИЧНІ ТИПИ КУЛЬТУРНОЇ ТА ФІЛОСОФСЬКОЇ ЛЕГІТИМІЗАЦІЇ ЕТИЧНИХ СИСТЕМ

Анотація

Мета дослідження – виокремити основні парадигми культурної та філософської легітимації етичних сис-тем у європейській традиції, підтвердити сутнісну єдність деонтології та аретології . Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу, синтезу, порівняння , узагальнення, а також феномонологічного і герме-невтичного підходів. Наукова новизна полягає в розумінні етики як цілісної системи з етики цінностей, етики приписів, етики чеснот та комунікативної етики, оскільки лише в єдності цих дисциплін етика може існувати як когерентна теорія та відповідати практичним потребам утвердження людяності в часи постмодерну. Висновок. В історії моралі та етики у європейській традиції відбулися послідовні зміни об’єктивної, суб’єктивної та інтер-суб’єктивної парадигм культурної та філософської легітимації етичних систем. Зміна цих парадигм зумовлена загальними культурними перетвореннями від традиційного до сучасного, а потім постмодерного суспільства. Кри-тичний аналіз сучасної абсолютизації значення етики чеснот (на прикладі концепції А. Макінтайра) довів, що аре-тологія невіддільна від деонтології, ці дисципліни вкорінені в етиці цінностей. Критично важливим є не тільки по-вернення до етики чеснот, а й культивування моральної чутливості до іншого. Коріння таких тенденцій пов’язані не лише із середньовічною етикою, а й з моральними практиками й теоріями сучасної епохи.