ІСТОРИЧНІ ТИПИ КУЛЬТУРНОЇ ТА ФІЛОСОФСЬКОЇ ЛЕГІТИМІЗАЦІЇ ЕТИЧНИХ СИСТЕМ

Автор(и)

  • Olena Stepanova Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.159800

Ключові слова:

етика цінностей, етика чеснот, деонтологічна етика, моральні практики, релятивізм.

Анотація

Мета дослідження виокремити основні парадигми культурної та філософської легітимації етичних сис-тем у європейській традиції, підтвердити сутнісну єдність деонтології та аретології . Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу, синтезу, порівняння , узагальнення, а також феномонологічного і герме-невтичного підходів. Наукова новизна полягає в розумінні етики як цілісної системи з етики цінностей, етики приписів, етики чеснот та комунікативної етики, оскільки лише в єдності цих дисциплін етика може існувати як когерентна теорія та відповідати практичним потребам утвердження людяності в часи постмодерну. Висновок. В історії моралі та етики у європейській традиції відбулися послідовні зміни об’єктивної, суб’єктивної та інтер-суб’єктивної парадигм культурної та філософської легітимації етичних систем. Зміна цих парадигм зумовлена загальними культурними перетвореннями від традиційного до сучасного, а потім постмодерного суспільства. Кри-тичний аналіз сучасної абсолютизації значення етики чеснот (на прикладі концепції А. Макінтайра) довів, що аре-тологія невіддільна від деонтології, ці дисципліни вкорінені в етиці цінностей. Критично важливим є не тільки по-вернення до етики чеснот, а й культивування моральної чутливості до іншого. Коріння таких тенденцій пов’язані не лише із середньовічною етикою, а й з моральними практиками й теоріями сучасної епохи.

Біографія автора

Olena Stepanova, Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"

доктор культурології, доцент,
завідувач кафедри менеджменту туризму

Посилання

Артемьева О. Теоретические основания этики добродетели // Философия и этика : сб. науч. трудов. К 70-летию акад. А. А. Гусейнова / под ред. Р. Г. Апресяна. Москва : Альфа-М, 2009. С. 433–445.

Баумейстер А. Буття і благо. Вінниця : Т. П. Барановська, 2014. 418 с.

Бенедикт XVI. Энциклика Caritas in Veritate. Москва : Изд во францисканцев, 2009. 112 с.

Бьолер Д. Ідея та обов’язковість відповідальності за майбутнє. Ганс Йонас та етика діалогу: перспективи духу епохи / пер. з нім. О. Вєдрова, О. Шаблій, наук. ред. А. Єрмоленка // Філософська думка. 2007. № 2. С. 77–95.

Гартман Н. Этика / пер. с нем. А. Б. Глаголева под ред. Ю. С. Медведева и Д. В. Скляднева. Санкт-Петербург : Владимир Даль, 2002. 708 с.

Єрмоленко А. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування природи. Київ : Лібра, 2010. 416 с.

Ермоленко А. Этика ответственности и социальное бытие человека: современная немецкая практиче-ская философия. Киев : Наук. думка, 1994. 200 с.

Макинтайр А. После добродетели / пер. с англ. В. В. Целищева. Екатеринбург : Деловая книга, 2000. 384 с.

Пінкерс С. Джерела християнської моралі: її метод, зміст та історія / комент., прим., бібліогр. матеріа-ли, наук. ред. О. Хома, Е. Чухрай; пер. із фр.: О. Панич та ін.]. Київ : Дух і літера, 2013. 605 с.

Шохин В. Четвёртый путь? К этическому обоснованию агатологии // Этическая мысль. Вып. 13. Москва : Ин т философии РАН, 2013. С. 47–75.

Artem’yeva, O. (2009). Theoretical grounds for the ethics of virtue, in: Filosofiya i etika: sbornik nauchnykh trudov. K 70-letiyu akad. A. A. Guseynova. Moscow: Institut filosofii RAN, 433–445 [in Russian].

Baumeyster, A. (2014). Being and good. Vinnitsa: T. P. Baranovskaya [in Ukrainian].

Benedikt XVI. (2009). Encyclical Caritas in Veritate. Moscow: Izd vo frantsiskantsev, 2009 [in Russian].

B’oler, D. (2007). The idea and responsibility of the future. Hans Jonas and Ethics of Dialogue: Perspectives of the spirit of the era. Kyiv: Fílosofs’ka dumka, 2, 77–95 [in Ukrainian].

Gartman, N. (2002). Ethics. St. Petersburg: Vladimir Dal’ [in Russian].

Еrmolenko, A. (2010) Social ethics and ecology. Human dignity is the reverence of nature. Kyiv: Líbra, 2010 [in Ukrainian].

Yermolenko, A. (1994). Ethics of responsibility and social being of a person: modern German practical philosophy. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].

MacIntyre, A. (2000). After virtue [per. s angl. V. V. Tselishcheva], Yekaterinburg : Delovaya kniga [in Russian].

Pínkers, S. (2013). Sources of Christian morality: its method, content and history. Kyiv: Dukh í lítera [in Ukrainian].

Shokhin, V. (2013). The fourth way? To the ethical justification of agathology, in: Eticheskaya mysl’. Issue 13. Moscow: Institut filosofii RAN, 47–75 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-27

Номер

Розділ

Культурологія