ДОСВІД ВІРТУОЗНОГО ІНСТРУМЕНТАЛІЗМУ ХІХ ст. У ФОРМУВАНННІ МАЙСТЕРНОСТІ СУЧАСНОГО КЛАРНЕТИСТА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160185Ключові слова:
інструменталізм, майстерність кларнетиста, стиль в музиці, виконавський стиль, віртуозністьАнотація
Метою статті є визначення органічного зв’язку сучасної майстерності інструменталіста-кларнетиста із досягненнями інструментальної гри епохи "діамантового" стилю. Методологічна основа дослідження – інтона-ційний підхід школи Б. Асафьєва в Україні, представлений працями О. Сокола, К. Мюльберга, О. Маркової та ін., орієнтований на методи порівняльного історичного інтонаційного аналізу, а також герменевтичного принципу, що дає змогу диференціювати складові музично-інтонаційного потоку творчості в ієрархії генералізуючих та похідних від них тенденцій виконавського творчого пошуку. Наукова новизна визначається тим, що вперше в мистецтво-знавстві зазначена вирішальна значущість "діамантового" інструменталізму кларнетової гри у формуванні актуа-льних для сучасності ознак кларнетової виконавської майстерності ХХ ст. Висновки. Огляд історико-стилістичних завоювань кларнетової віртуозності спонукає до підтримки ідеї роботи про артистичне переключання психіки кла-рнетиста як еквівалента механічно-рушійної готовності його пальцевого й фізичного апарату в цілому до постійно-го розширення спектру вмінь і навиків. Саме пальцева техніка кларнетиста виступає як опора віртуозності, стриж-ньовий момент щодо інших компонентів техніки кларнетиста, які усталилися на хвилі салонного "діамантового" стилю. Спостереження обгрунтовує наш підвищений інтерес до інструктивного матеріалу, накопиченого попере-дниками в минулі сторіччя, а також спонукало автора дослідження до складення 3-х збірників етюдів композиторів ХІХ-ХХ ст. на усі види техніки й штрихи кларнетової гри.
Посилання
Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в. Монография. Одесса, Астропринт, 2014. 400 с.
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.
Бордонюк В. Стилістика символізму в модифікації фортепіанних жанрів прелюдіх та етюду в ХІХ – по-чатку ХХ століть: канд. дис., спец.17.00.03 – музичне мистецтво, ОДМА ім. А. В. Нежданової. Одеса, 2008. 164 с.
Маркова Е. Интонационность музыкального искусства: научное обоснование и проблемы педагогики.
К.: Музична Україна, 1990. 182 с.
Музыкальный энциклопедический словарь; гл.ред. Г.В. Келдыш. Моcква, 1990.
Словник іншомовних слів: ред. О. Мельничук. Київ: Голов.ред.Україн. Радян.енциклопедії, 1977. 776 с.
Сокол А. Теория музыкальной артикуляции. Одесса, 1996. 296 с.
Терентьева Н. Карл Черни и его этюды. Ленинград: Музыка, 1978. 56 с.
Чумаченко Е. Исполнительский стиль: магистер.раб. Одесса: Библ. Одесской конс. 2000. 52 с.
Яворский Б. Избранные труды. Т.2. Москва: Сов. композитор, 1987. 366 с.
Аndrоsоvа D. (2014). Symbolism and key plural type of soundings in piano performance XX century. Monograph. Оdеssа, Аstrорrint [in Ukrainian]
Аsafiev B. (1971). Musical form as a process. Мoscow; Leningrad, Мusyka, 379 p. [in Russian]
Bоrdоnyuk V. (2008). The style of symbolism in modification to piano genres of preludes and etude in ХІХ – begining ХХ сenturys.The diss. of candidate of Arts according, spec.17.00.03 – musical art, Оdessa A.V.Nezhdanova staat music academy. Оdessa [in Ukrainian]
Markova E. (1990). The intonation type of music art: scientific motivation and problems pеdаgоgy. Kijiv, Muzychna Ukrajina, 182 p. [in Ukrainian]
Music encyclopedical dictionary (1990). Editor-in-chief G.Kjeldyzh. Moscow [in Russian]
Sokol A. (1996). Theory to music articulation. Odessa, 296 p. (in Ukrainian)
Теrеntjevа N. (1978). Carl Cherni and his étude. Leningrad, Muzyka, 56 p. [in Russian]
Chumachenko E. (2000). To question about diamond style in piano music. Master work. Odessa, 66 p. [in
Ukrainian]
Javorskiy B. (1987). Elected works. Vol.2. Moscow, Sov. compozytor, 366 p. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.