ДОСВІД ВІРТУОЗНОГО ІНСТРУМЕНТАЛІЗМУ ХІХ ст. У ФОРМУВАНННІ МАЙСТЕРНОСТІ СУЧАСНОГО КЛАРНЕТИСТА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160185Ключові слова:
інструменталізм, майстерність кларнетиста, стиль в музиці, виконавський стиль, віртуозністьАнотація
Метою статті є визначення органічного зв’язку сучасної майстерності інструменталіста-кларнетиста із досягненнями інструментальної гри епохи "діамантового" стилю. Методологічна основа дослідження – інтона-ційний підхід школи Б. Асафьєва в Україні, представлений працями О. Сокола, К. Мюльберга, О. Маркової та ін., орієнтований на методи порівняльного історичного інтонаційного аналізу, а також герменевтичного принципу, що дає змогу диференціювати складові музично-інтонаційного потоку творчості в ієрархії генералізуючих та похідних від них тенденцій виконавського творчого пошуку. Наукова новизна визначається тим, що вперше в мистецтво-знавстві зазначена вирішальна значущість "діамантового" інструменталізму кларнетової гри у формуванні актуа-льних для сучасності ознак кларнетової виконавської майстерності ХХ ст. Висновки. Огляд історико-стилістичних завоювань кларнетової віртуозності спонукає до підтримки ідеї роботи про артистичне переключання психіки кла-рнетиста як еквівалента механічно-рушійної готовності його пальцевого й фізичного апарату в цілому до постійно-го розширення спектру вмінь і навиків. Саме пальцева техніка кларнетиста виступає як опора віртуозності, стриж-ньовий момент щодо інших компонентів техніки кларнетиста, які усталилися на хвилі салонного "діамантового" стилю. Спостереження обгрунтовує наш підвищений інтерес до інструктивного матеріалу, накопиченого попере-дниками в минулі сторіччя, а також спонукало автора дослідження до складення 3-х збірників етюдів композиторів ХІХ-ХХ ст. на усі види техніки й штрихи кларнетової гри.
Посилання
Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в. Монография. Одесса, Астропринт, 2014. 400 с.
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.
Бордонюк В. Стилістика символізму в модифікації фортепіанних жанрів прелюдіх та етюду в ХІХ – по-чатку ХХ століть: канд. дис., спец.17.00.03 – музичне мистецтво, ОДМА ім. А. В. Нежданової. Одеса, 2008. 164 с.
Маркова Е. Интонационность музыкального искусства: научное обоснование и проблемы педагогики.
К.: Музична Україна, 1990. 182 с.
Музыкальный энциклопедический словарь; гл.ред. Г.В. Келдыш. Моcква, 1990.
Словник іншомовних слів: ред. О. Мельничук. Київ: Голов.ред.Україн. Радян.енциклопедії, 1977. 776 с.
Сокол А. Теория музыкальной артикуляции. Одесса, 1996. 296 с.
Терентьева Н. Карл Черни и его этюды. Ленинград: Музыка, 1978. 56 с.
Чумаченко Е. Исполнительский стиль: магистер.раб. Одесса: Библ. Одесской конс. 2000. 52 с.
Яворский Б. Избранные труды. Т.2. Москва: Сов. композитор, 1987. 366 с.
Аndrоsоvа D. (2014). Symbolism and key plural type of soundings in piano performance XX century. Monograph. Оdеssа, Аstrорrint [in Ukrainian]
Аsafiev B. (1971). Musical form as a process. Мoscow; Leningrad, Мusyka, 379 p. [in Russian]
Bоrdоnyuk V. (2008). The style of symbolism in modification to piano genres of preludes and etude in ХІХ – begining ХХ сenturys.The diss. of candidate of Arts according, spec.17.00.03 – musical art, Оdessa A.V.Nezhdanova staat music academy. Оdessa [in Ukrainian]
Markova E. (1990). The intonation type of music art: scientific motivation and problems pеdаgоgy. Kijiv, Muzychna Ukrajina, 182 p. [in Ukrainian]
Music encyclopedical dictionary (1990). Editor-in-chief G.Kjeldyzh. Moscow [in Russian]
Sokol A. (1996). Theory to music articulation. Odessa, 296 p. (in Ukrainian)
Теrеntjevа N. (1978). Carl Cherni and his étude. Leningrad, Muzyka, 56 p. [in Russian]
Chumachenko E. (2000). To question about diamond style in piano music. Master work. Odessa, 66 p. [in
Ukrainian]
Javorskiy B. (1987). Elected works. Vol.2. Moscow, Sov. compozytor, 366 p. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
