ПЛАГІАТ У КОНТЕКСТІ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ: ДІАЛОГ ЮРИДИЧНОЇ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.160612Ключові слова:
плагіат, міждисциплінарний підхід, культурологічна парадигма, юридична парадигма, текст у тексті.Анотація
Мета статті полягає у дослідженні плагіату крізь призму рефлексії про нього двох принципово відмінних нау-кових парадигм: юридичної, соціальної, що спирається на ідеали позитивізму й природничих наук, та культурологічної, гуманітарної, зорієнтованої на некласичні принципи плюральності й релятивності. Методологія дослідження. Відпові-дно до поставлених мети і завдань основою методології дослідження стали порівняльно-правовий, системний та дог-матичний методи. Зазначений методологічний підхід дав змогу розглянути прояви запозичень у продуктах культури ("культурних текстах"), що з філософсько-культурологічного погляду розцінюються як органічно притаманні культурі імпульси ("тексти в текстах"), а також визначити обсяг категорії "плагіат" в юридичній науці, виявити його співвідношен-ня з поняттям "текст у тексті". Наукова новизна полягає у визначенні сутності категорії "плагіат" крізь призму міждис-циплінарного підходу: діалогу юридичної та культурологічної парадигм. Висновки. Назріває необхідність творчого пе-реосмислення юридичного наповнення категорії "плагіат" відповідно до досягнень сучасного гуманітарного знання. Сутність цієї процедури – у перенесенні уваги з формальних ознак оригінальності на змістові. Це дасть змогу виключи-ти із сфери об’єктів плагіату явища, які ми ризиковано назвали "тексти у текстах", і включити до них випадки безсором-ного переказу чужих думок "своїми словами" (що, на жаль, не є рідкістю у сучасних наукових і художніх творах). У цьо-му немає нічого принизливого для правознавства, навпаки, подібні перетворення відповідають нагальній потребі постмодерної науки у міжпредметних зв’язках, у діалозі й співробітництві, до яких гуманітаристика за своєю природою готова. Детальна розробка даних перетворень, яка потребує залучення до юридичної сфери великої кількості професі-оналів гуманітарного знання, – справа майбутнього й перспективний, на нашу думку, напрям міждисциплінарних дослі-джень, контури яких намічаються вже зараз.
Посилання
Бахтин М. М. Литературно-критические статьи. – М.: Художественная литература, 1986. – 541с.
Библер В. С. Культура. Диалог культур (Опыт определения) // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – С.31–42.
Гаврилов Э.П. Издательство и автор: вопросы и ответы по авторскому праву.– М.:Книга,1991.–272с.
Ионас В.Я. Критерий творчествававторском правеисудебной практике. – М.:Юрид.лит.,1963.–138с.
Ионас В. Я. Произведения творчества в гражданском праве. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168с.
Иоффе О. С. Основы авторского права. Авторское, изобретательское право, право на открытие: Учеб. пособие. – М.: Знание, 1969. – 127 с.
Лотман Ю. М. Культура и взрыв. – М.: Гнозис; Издательская группа "Прогресс", 1992. – 272с.
Новикова Л. И. К методологии гуманитарного познания // М. М. Бахтин как философ. – М.: Наука, 1992. – С.97–109.
Право інтелектуальної власності: Підруч. для студентів вищих навч. закладів / О.Б. Бутнік-Сіверський, В. С. Дроб’язко, П. П. Крайнєв та ін. / Під ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – К.: Ін Юре, 2002. – 624с.
Серебровский В.И.Вопросы советского авторского права.–М.:Изд-во академии наук СССР,1956.–284с.
Целма Е. М. Автор и текст: проблема встречи // М. М. Бахтин и проблемы методологии гуманитарно-го знания. – Петрозаводск: Издание Петрозаводского университета, 2000. – С.28–34.
Шевнюк О. Л. Культурологія: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 360с.
Герчанівська П. Аналіз культури в парадигмі теорії систем. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017.№ 1. К.: Міленіум.С.3-7.
Bakhtin, M. M. (1986). Literary-critical articles. Moscow: Imaginative literature. [inRussian].
Bibler, V. S. (1989), Culture. Dialogue of Cultures (Experience of Definition). Questions of Philosophy, 6, 31–42. [inRussian].
Gavrilov,E.P (1991). Publisher an dauthor: questions and answers on copyright. Moscow:Book.[inRussian].
Jonas,V.Ya.(1963).Criterion of creativity in copyright and judicial practice. Moscow:Juridical literature.[inRussian].
Jonas, V. Ya. (1972). Works of creativity in civil law. Moscow: Juridical literature. [inRussian].
Ioffe, O. S. (1969). The Fundamentals of copyright. Copyright, inventive law, the right of discovery. Moscow: Znanie. [in Russian].
Lotman, Yu. M. (1992). Culture and Explosion. Moscow: Gnosis; Publishing group "Progress". [inRussian].
Novikova, L. I. (1992). To the methodology of humanitarian knowledge. M. M. Bakhtin as a philosopher. Moscow: Science, 97–109. [in Russian].
Butnik-Siversky, O. B. & Drobyazko, V. S. & Krainev, P. P. & Podopogora, O. A. & Svyatotsky, O. D. (2002). Intellectual Property Law. Kiev: In Ure. [in Ukrainian].
Serebrovsky, V. I. (1956). Questions of Soviet copyright. Moscow: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Russian].
Tselma, E. M. (2000). Author and text: problem of meeting. M. M. Bakhtin and the problems of the methodology of humanitarian knowledge. Petrozavodsk: Publication of Petrozavodsk University, 28–34. [in Russian].
Shevnyuk, O. L. (2004). Culturology. Кiev: Znanja-Pres. [in Ukrainian].
Gerchanivs'ka P. (2017). Analiz of the culture and paradigm theory systems. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. K.: Milenium, 1, 3-7 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
