ПЛАГІАТ У КОНТЕКСТІ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ: ДІАЛОГ ЮРИДИЧНОЇ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.160612Ключові слова:
плагіат, міждисциплінарний підхід, культурологічна парадигма, юридична парадигма, текст у тексті.Анотація
Мета статті полягає у дослідженні плагіату крізь призму рефлексії про нього двох принципово відмінних нау-кових парадигм: юридичної, соціальної, що спирається на ідеали позитивізму й природничих наук, та культурологічної, гуманітарної, зорієнтованої на некласичні принципи плюральності й релятивності. Методологія дослідження. Відпові-дно до поставлених мети і завдань основою методології дослідження стали порівняльно-правовий, системний та дог-матичний методи. Зазначений методологічний підхід дав змогу розглянути прояви запозичень у продуктах культури ("культурних текстах"), що з філософсько-культурологічного погляду розцінюються як органічно притаманні культурі імпульси ("тексти в текстах"), а також визначити обсяг категорії "плагіат" в юридичній науці, виявити його співвідношен-ня з поняттям "текст у тексті". Наукова новизна полягає у визначенні сутності категорії "плагіат" крізь призму міждис-циплінарного підходу: діалогу юридичної та культурологічної парадигм. Висновки. Назріває необхідність творчого пе-реосмислення юридичного наповнення категорії "плагіат" відповідно до досягнень сучасного гуманітарного знання. Сутність цієї процедури – у перенесенні уваги з формальних ознак оригінальності на змістові. Це дасть змогу виключи-ти із сфери об’єктів плагіату явища, які ми ризиковано назвали "тексти у текстах", і включити до них випадки безсором-ного переказу чужих думок "своїми словами" (що, на жаль, не є рідкістю у сучасних наукових і художніх творах). У цьо-му немає нічого принизливого для правознавства, навпаки, подібні перетворення відповідають нагальній потребі постмодерної науки у міжпредметних зв’язках, у діалозі й співробітництві, до яких гуманітаристика за своєю природою готова. Детальна розробка даних перетворень, яка потребує залучення до юридичної сфери великої кількості професі-оналів гуманітарного знання, – справа майбутнього й перспективний, на нашу думку, напрям міждисциплінарних дослі-джень, контури яких намічаються вже зараз.
Посилання
Бахтин М. М. Литературно-критические статьи. – М.: Художественная литература, 1986. – 541с.
Библер В. С. Культура. Диалог культур (Опыт определения) // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – С.31–42.
Гаврилов Э.П. Издательство и автор: вопросы и ответы по авторскому праву.– М.:Книга,1991.–272с.
Ионас В.Я. Критерий творчествававторском правеисудебной практике. – М.:Юрид.лит.,1963.–138с.
Ионас В. Я. Произведения творчества в гражданском праве. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168с.
Иоффе О. С. Основы авторского права. Авторское, изобретательское право, право на открытие: Учеб. пособие. – М.: Знание, 1969. – 127 с.
Лотман Ю. М. Культура и взрыв. – М.: Гнозис; Издательская группа "Прогресс", 1992. – 272с.
Новикова Л. И. К методологии гуманитарного познания // М. М. Бахтин как философ. – М.: Наука, 1992. – С.97–109.
Право інтелектуальної власності: Підруч. для студентів вищих навч. закладів / О.Б. Бутнік-Сіверський, В. С. Дроб’язко, П. П. Крайнєв та ін. / Під ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – К.: Ін Юре, 2002. – 624с.
Серебровский В.И.Вопросы советского авторского права.–М.:Изд-во академии наук СССР,1956.–284с.
Целма Е. М. Автор и текст: проблема встречи // М. М. Бахтин и проблемы методологии гуманитарно-го знания. – Петрозаводск: Издание Петрозаводского университета, 2000. – С.28–34.
Шевнюк О. Л. Культурологія: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 360с.
Герчанівська П. Аналіз культури в парадигмі теорії систем. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017.№ 1. К.: Міленіум.С.3-7.
Bakhtin, M. M. (1986). Literary-critical articles. Moscow: Imaginative literature. [inRussian].
Bibler, V. S. (1989), Culture. Dialogue of Cultures (Experience of Definition). Questions of Philosophy, 6, 31–42. [inRussian].
Gavrilov,E.P (1991). Publisher an dauthor: questions and answers on copyright. Moscow:Book.[inRussian].
Jonas,V.Ya.(1963).Criterion of creativity in copyright and judicial practice. Moscow:Juridical literature.[inRussian].
Jonas, V. Ya. (1972). Works of creativity in civil law. Moscow: Juridical literature. [inRussian].
Ioffe, O. S. (1969). The Fundamentals of copyright. Copyright, inventive law, the right of discovery. Moscow: Znanie. [in Russian].
Lotman, Yu. M. (1992). Culture and Explosion. Moscow: Gnosis; Publishing group "Progress". [inRussian].
Novikova, L. I. (1992). To the methodology of humanitarian knowledge. M. M. Bakhtin as a philosopher. Moscow: Science, 97–109. [in Russian].
Butnik-Siversky, O. B. & Drobyazko, V. S. & Krainev, P. P. & Podopogora, O. A. & Svyatotsky, O. D. (2002). Intellectual Property Law. Kiev: In Ure. [in Ukrainian].
Serebrovsky, V. I. (1956). Questions of Soviet copyright. Moscow: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Russian].
Tselma, E. M. (2000). Author and text: problem of meeting. M. M. Bakhtin and the problems of the methodology of humanitarian knowledge. Petrozavodsk: Publication of Petrozavodsk University, 28–34. [in Russian].
Shevnyuk, O. L. (2004). Culturology. Кiev: Znanja-Pres. [in Ukrainian].
Gerchanivs'ka P. (2017). Analiz of the culture and paradigm theory systems. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. K.: Milenium, 1, 3-7 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
