АНАЛІЗ І ТИПОЛОГІЗАЦІЯ ЕПІСТОЛЯРІЮ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162503Ключові слова:
С. Крушельницька, листування, комунікація, типологізаціяАнотація
Мета роботи – проаналізувати та класифікувати листи С. Крушельницької задля можливості розкриття граней внутрішнього світу адресантки. Методологія дослідження пов’язується з використанням методів відбору та систематизації епістолярної спадщини співачки, які сприятимуть виокремленню професійних і соціальних заці-кавлень відправниці, її індивідуальних комунікативних рис, творчої індивідуальності. Наукова новизна. Зроблено спробу крізь призму переписки С. Крушельницької схарактеризувати та диференціювати 63 листи адресантки, їх жанрово-стильові особливості. Висновки. Аналіз і типологізація листів С. Крушельницької дали можливість вирі-знити їх за змістом, видом діяльності, функціональним призначенням, характером взаємин. Вони висвітлюють загальні засади творчості, особистісні риси, естетичні погляди співачки в культурному контекстіепохи.
Посилання
Бермес І. Соломія Крушельницька та Михайло Павлик (взаємини в контексті їхнього епістолярію) / І. Бермес // Соломія Крушельницька та українська духовність / Ред.-упоряд. О. Смоляк, П. Смоляк. – Тернопіль : Астон, 2012. – С.153–162.
Волощук В. Індивідуальний авторський стиль, ідіолект, ідіостиль: питання термінології [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/philology/2008/92-79-1.pdf.
Кучина Т. Документальное письмо как фикциональный нарратив: о прозе Р. Гальего / Т. Кучина // Известия Волгоградского государственного педагогического университета. – 2008. – № 10 (34). –С.205–209.
Савчук В. Епістолярна спадщина Лесі Українки: джерелознавчо-текстологічний аспект / В. Савчук : дис. …канд. філол. наук. спец. : 10.01.09 – літературне джерелознавство і текстологія. – К., 2009. – 158с.
Сапожникова Н. Эпистолярный дискурс как письмо в эволюционном диапазоне его саморазвития / Н. Сапожникова // Вестник Тюменского государственного университета. – 2004. – № 4. – С.111–121.
Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : У двох частинах / Вступна стаття, упо-ряд. і примітки М. Головащенка. – К. : Муз. Україна, 1978. – Ч. 1. – 400с.
Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : У двох частинах / Вступна стаття, упо-ряд. і примітки М. Головащенка. – К. : Муз. Україна, 1979. – Ч. 2. – 448с.
Bermes, I. (2012). Solomiya Krushelnytska and Mykhailo Pavlуk (relationship in the context of their epistolary). Solomiya Krushel’nyts’ka ta ukrayins’ka dukhovnist’. Ternopil : Aston [in Ukrainian].
Voloshchuk, V. (2008). Individual author style, idiollect, idiostyle: questions of terminology. Retrieved from http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/philology/2008/92-79-1.pdf
Kuchyna, T. (2008). Documentary letter as a fictional narrative: about the prose of R. Gallego, 10 (34), 205–209 [in Russian].
Savchuk, V. (2009). Epistolary legacy of Lesia Ukrainka: source-study and textual aspect. Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Sapozhnykovaя, N. (2004). Epistolary discourse as a letter in the evolutionary range of its self-development. Vestnik Tyumenskogo gosudarstvennogo universiteta, 4, 111–121 [in Russian].
Holovashchenko, M. (Ed). (1978). Solomia Krushelnytska. Memoirs. Materials Correspondence. Vol. 1.
Kyiv : Musical Ukraine [in Ukrainian].
Holovashchenko, M. (Ed). (1979). Solomia Krushelnytska. Memoirs. Materials Correspondence. Vol. 2.
Kyiv : Musical Ukraine [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.