АНАЛІЗ І ТИПОЛОГІЗАЦІЯ ЕПІСТОЛЯРІЮ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162503Ключові слова:
С. Крушельницька, листування, комунікація, типологізаціяАнотація
Мета роботи – проаналізувати та класифікувати листи С. Крушельницької задля можливості розкриття граней внутрішнього світу адресантки. Методологія дослідження пов’язується з використанням методів відбору та систематизації епістолярної спадщини співачки, які сприятимуть виокремленню професійних і соціальних заці-кавлень відправниці, її індивідуальних комунікативних рис, творчої індивідуальності. Наукова новизна. Зроблено спробу крізь призму переписки С. Крушельницької схарактеризувати та диференціювати 63 листи адресантки, їх жанрово-стильові особливості. Висновки. Аналіз і типологізація листів С. Крушельницької дали можливість вирі-знити їх за змістом, видом діяльності, функціональним призначенням, характером взаємин. Вони висвітлюють загальні засади творчості, особистісні риси, естетичні погляди співачки в культурному контекстіепохи.
Посилання
Бермес І. Соломія Крушельницька та Михайло Павлик (взаємини в контексті їхнього епістолярію) / І. Бермес // Соломія Крушельницька та українська духовність / Ред.-упоряд. О. Смоляк, П. Смоляк. – Тернопіль : Астон, 2012. – С.153–162.
Волощук В. Індивідуальний авторський стиль, ідіолект, ідіостиль: питання термінології [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/philology/2008/92-79-1.pdf.
Кучина Т. Документальное письмо как фикциональный нарратив: о прозе Р. Гальего / Т. Кучина // Известия Волгоградского государственного педагогического университета. – 2008. – № 10 (34). –С.205–209.
Савчук В. Епістолярна спадщина Лесі Українки: джерелознавчо-текстологічний аспект / В. Савчук : дис. …канд. філол. наук. спец. : 10.01.09 – літературне джерелознавство і текстологія. – К., 2009. – 158с.
Сапожникова Н. Эпистолярный дискурс как письмо в эволюционном диапазоне его саморазвития / Н. Сапожникова // Вестник Тюменского государственного университета. – 2004. – № 4. – С.111–121.
Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : У двох частинах / Вступна стаття, упо-ряд. і примітки М. Головащенка. – К. : Муз. Україна, 1978. – Ч. 1. – 400с.
Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : У двох частинах / Вступна стаття, упо-ряд. і примітки М. Головащенка. – К. : Муз. Україна, 1979. – Ч. 2. – 448с.
Bermes, I. (2012). Solomiya Krushelnytska and Mykhailo Pavlуk (relationship in the context of their epistolary). Solomiya Krushel’nyts’ka ta ukrayins’ka dukhovnist’. Ternopil : Aston [in Ukrainian].
Voloshchuk, V. (2008). Individual author style, idiollect, idiostyle: questions of terminology. Retrieved from http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/philology/2008/92-79-1.pdf
Kuchyna, T. (2008). Documentary letter as a fictional narrative: about the prose of R. Gallego, 10 (34), 205–209 [in Russian].
Savchuk, V. (2009). Epistolary legacy of Lesia Ukrainka: source-study and textual aspect. Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Sapozhnykovaя, N. (2004). Epistolary discourse as a letter in the evolutionary range of its self-development. Vestnik Tyumenskogo gosudarstvennogo universiteta, 4, 111–121 [in Russian].
Holovashchenko, M. (Ed). (1978). Solomia Krushelnytska. Memoirs. Materials Correspondence. Vol. 1.
Kyiv : Musical Ukraine [in Ukrainian].
Holovashchenko, M. (Ed). (1979). Solomia Krushelnytska. Memoirs. Materials Correspondence. Vol. 2.
Kyiv : Musical Ukraine [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.